Європейські оборонні підприємства розширюють свої виробничі потужності: в FT оцінили масштаб переозброєння

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року європейські оборонні підприємства почали стрімко розширювати свої виробничі потужності. Аналітики вважають, що саме зараз відбувається переозброєння історичного масштабу.

Відео дня

Супутникові радіолокаційні дані, отримані зі 150 об'єктів 37 компаній, свідчать про те, що військові заводи Європи розширюються втричі швидше, охоплюючи понад 7 млн квадратних метрів. Про це йдеться в матеріалі Financial Times.

Російська агресія стимулювала європейський ВПК

Дані показують, що давно обіцяне відродження оборони Європи, зумовлене вливанням державних субсидій, починає матеріалізуватися не тільки в політичній риториці або обіцянках витрат, а й у бетоні та сталі. Це відбувається на тлі суперечок урядів країн ЄС про те, як забезпечити постачання зброї Україні, а також відновити власні запаси в умовах потенційного послаблення зобов'язань США.

Використовуючи понад 1000 проходів радіолокаційних супутників, FT відстежувала зміни на об'єктах, пов'язаних із виробництвом боєприпасів і ракет. Масштаб і поширення виявлених робіт свідчать про зміну поколінь у переозброєнні, внаслідок чого Європа переходить від оперативного мирного виробництва до створення промислової бази для більш стійкого воєнного стану.

Старший науковий співробітник Азіатсько-Тихоокеанського форуму і колишній директор Управління НАТО з контролю над озброєннями Вільям Альберк сказав, що в Європі зараз відбуваються глибокі структурні зміни, які змінять оборонну промисловість у середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Виробництво зброї тримається в таємниці

Більшість оборонних підприємств відмовилися коментувати результати розслідування, пославшись на міркування безпеки. Однак аналіз показав, що площі виробництва збільшилися з 790 тис. кв. метрів у 2020–2021 роках до 2,8 млн кв. метрів у 2024–2025 роках. Супутникові фотографії цих ділянок підтвердили, що зміни були спричинені передпроєктними роботами, зведенням нових будівель, прокладанням нових доріг і будівництвом.

Німці та угорці лідирують у виробництві зброї

Серед об'єктів із найбільшим розширенням опинився спільний проєкт німецького оборонного гіганта Rheinmetall та угорської державної оборонної компанії N7 Holding, яка побудувала великий майданчик із виробництва боєприпасів і вибухових речовин у Варпалоті на заході Угорщини.

Перший завод на цьому майданчику в Угорщині було завершено в липні 2024 року. На ньому випускатимуть 30-міліметрові боєприпаси для бойової машини піхоти KF41 Lynx компанії Rheinmetall. Представник збройової компанії Патрік Рохманн пояснив, що підприємство не може коментувати передбачувані контури виробничих об'єктів на супутникових знімках з міркувань корпоративної безпеки.

За даними аналітиків, на об'єкті також вироблятимуть інші типи боєприпасів, включно зі 155-мм артилерійськими снарядами і 120-мм боєприпасами для танка Leopard 2 і, можливо, для танка Panther. На об'єкті Rheinmetall також розміститься завод з виробництва вибухових речовин.

У ЄС позитивно оцінюють відродження ВПК

Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже заявила Financial Times, що розширення є "дуже позитивною і вкрай необхідною подією". Однак вона наголосила на критично важливому значенні готовності оборонної промисловості забезпечити зростаючі витрати НАТО та ефективно використовувати кошти платників податків.

Зі свого боку комісар ЄС з оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що після вторгнення РФ в Україну щорічні потужності Європи з виробництва боєприпасів зросли з 300 тис. до приблизно 2 млн. Значну частину цього зростання забезпечить розширення компанії Rheinmetall.

Офіційні особи та представники галузі стверджують, що фактичний обсяг виробництва в Європі, ймовірно, буде значно нижчим за потенційну потужність. Точно оцінити вплив фінансування також складно, з огляду на те, що у багатьох виробників уже були плани зростання на момент запуску програми фінансування у 2023 році.

Що передувало

Влітку 2025 року під час саміту в Гаазі країни-члени НАТО домовилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Ця угода є новим зобов'язанням, покликаним зміцнити колективну оборону. Планується, що 3,5% ВВП виділятиметься на класичні військові потреби, а решта 1,5% - на інфраструктуру, кібербезпеку та інші проєкти.

Крім того, нещодавно Єврокомісія розробила Стратегію розвитку оборонної промисловості, яка передбачає збільшення закупівель обладнання та зброї всередині ЄС. Для цього виділяються кошти з бюджету, наприклад, 1,5 млрд євро до 2027 року на розвиток оборонної програми. У межах "Акту на підтримку виробництва боєприпасів" (ASAP) виділено 500 млн євро для нарощування потужностей із виробництва артилерійських снарядів і ракет.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський анонсував оновлений план на рік щодо дронів. За словами президента, Україна оновила плани виготовлення та закупівлі дронів. Партнерам уже передають деталізовану інформацію про потреби у фінансуванні.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!