Автомобільна компанія Opel та її мінлива історія

46

Через неприбутковість Opel можуть продати французькому конкурентові Groupe PSA. Хоч власником автовиробника є американська корпорація General Motors, сам Opel вважається традиційно німецькою маркою.Історія фірми бере свій початок з 1860-х років, коли її самотужки заснував Адам Опель. У своєму рідному місті Рюссельсгайм поблизу Франкфурта-на-Майні Опель, котрий вивчився на слюсаря, переобладнав колишній корівник під цех для випуску швейних машин. Завдяки шлюбу з донькою фабриканта Опель отримав необхідні кошти, які пішли на розширення бізнесу. Згодом п'ятеро синів спонукали його й до виробництва велосипедів.

У 1889 році, тобто три роки по смерті Адама Опеля, підприємство під керівництвом його синів відкрило для себе цілком нову на той час галузь виробництва, а саме випуск автомобілів.

Фірма розросталася. Під час Першої світової війни Opel продовжував випускати автомобілі, насамперед вантажівки. Після поразки кайзерівської Німеччини випуск вантажівок припинили, відповідно до вимог країн-переможців. Лише з 1927 року Opel знову почав випускати вантажівки малої тоннажності.

Врятували американці

Незадовго до початку світової економічної кризи кінця 1920-х років Opel став найбільшим виробником автомобілів у тодішній Німеччині. На Opel припадали загалом 44 відсотки всіх випущених тоді в країні автомобілів. Однак, побоюючись наслідків економічної депресії, що ставала дедалі відчутнішою, брати Вільгельм та Фрідріх Опелі позбулися більшої частини своїх акцій Opel, продавши їх американській автомобільній корпорації General Motors. До 1931 року американці завершили поглинання німецької автомобільної компанії. Покупка коштувала американцям понад 33 мільйони доларів США або 154 мільйони рейхсмарок - величезна на той час сума. При цьому брати Опель залишилися членами наглядової ради концерну. Крім того, Фрідріх Опель очолив правління та потурбувався про те, щоб збереглася як сама назва Opel, так і власний модельний ряд.

Попри те, що спочатку обсяги збуту зменшилися внаслідок світової економічної кризи, понад три чверті автомобільного експорту Німеччини у 1931-му припало на Opel. У середині 1930-х років упродовж короткого проміжку часу було реалізовано понад 65 тисяч одиниць моделі Opel P4. Згадуючи той період, фахівці говорять навіть про перший "народний автомобіль" (німецькою "Volkswagen"). Примітно, що до початку 1940-х років, тобто тоді, коли вже вирувала Друга світова війна, американці непогано заробляли на бізнесі Opel, навіть коли за вказівкою уряду націонал-соціалістів виробництво дедалі більше переорієнтовувалося на випуск продукції військового призначення. У General Motors і не думали відмовлятися від значних прибутків. Після того, як у грудні 1941 року Гітлер оголосив війну Сполученим Штатам Америки, ділові зв'язки з материнською компанією з-за океану перервалися.

Злет після війни

Лише наприкінці 1948 року General Motors знову перебрав на себе керівництво в Opel, після того, як у повоєнний час американська окупаційна влада вирішила долю підприємства. Довоєнні моделі, як-от Opel Kadett або Olympia, знову пішли в серію й вдосконалювалися. Потім на ринок вийшов Rekord, а згодом модельний ряд довершили більші та дорожчі моделі Kapitan, Admiral und Diplomat.

Злет Opel тривав до 1970-х років. Тоді це підприємство було другим німецьким автовиробником після Volkswagen, а в деяких класах автомобілів - навіть домінувало на ринку. 1972 року кількість співробітників Opel налічувала близько 60 тисяч осіб, а щорічний обсяг продажів сягав 6,5 мільярда дойчмарок.

А тоді настав спад. Особливо відчутно на компанії позначилася так звана друга нафтова криза, що тривала з 1980 по 1982 рік. Збитки довелося перекривати радикальними заходами економії, а це, своєю чергою, призвело до втрат у якості та завдало певної шкоди іміджу підприємства. Більшість менеджменту Opel направляли на роботу до Німеччини зі США, а їхня робота була безуспішною. Крім того, хибна політика щодо модельного ряду прискорила занепад. У підсумку, 2006 року на заводах Opel в Рюссельсгаймі, Бохумі, Кайзерслаутерні та Айзенаху працювало 27 661 співробітників - ще 1996 року кількість співробітників компанії налічувала 46 тисяч.

Фінансова криза породила план "розлучення" з GM

Міжнародна фінансово-економічна криза добряче похитнула 2009 року американського автомобільного гіганта General Motors. Вже тоді Opel працював над концепцією, що передбачала відділення від американської материнської корпорації. Влітку 2009 року федеральний уряд та окремі федеральні землі Німеччини, а також GM та міністерство фінансів США погодили після тривалих переговорів з австрійсько-канадською компанією Magna, що є виробником запчастин до автомобілів, концепцію порятунку. Утім, у листопаді 2009 року GM вирішив не продавати Opel.

2016 року Opel зумів реалізувати близько 1,16 мільйона автомобілів. Кількість співробітників на європейських заводах налічувала 38,2 тисячі. З них більше половини - в Німеччині. Разом зі своєю британською "сестрою" Vauxhall, німецький автобудівник в основному націлений на європейський ринок. 2016 року його частка на ринку нових легкових автомобілів у ЄС становила 6,7 відсотка. Водночас минулого року Opel, всупереч очікуванням, не зумів вийти на прибутковість. GM повідомила про 241 мільйон євро оперативних збитків своєї європейської "дочки". Зафіксований роком раніше збиток становив 813 мільйонів доларів. Основні заводи Opel розташовані у Великобританії, Іспанії, Польщі та Угорщині, а також у Німеччині в Рюссельсгаймі, Айзенаху та Кайзерслаутерні.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини