Гібридне загострення: чи можливе повномасштабне вторгнення Росії найближчим часом

У разі повноцінного вторгнення російських військ ситуація в Україні докорінно змінюється. Про можливість наступу свідчить те, що росіяни значно посилюють свої війська в Криму й неподалік кордонів із Харківською та Сумською областями. Окрім цього, події на сході України на початку серпня 2016 року підтверджують тезу, що Росія розробляє різні сценарії для початку бойових дій з Україною.

Отже, чи можливий повномасштабний наступ військ країни-агресора та які він матиме наслідки для Росії й України, повідомляє "Тиждень".

Путін не зупиниться у своєму бажанні знищити Україну. Але він прекрасно розуміє великі ризики такої агресії, тому, найімовірніше, застосує облюбовані методи – комбіновані операції: максимальну інтенсифікацію бойових дій на Донбасі та активізацію з допомогою своїх агентів у суспільній думці "зради та ­всепропальства".

Події в Криму та на Донбасі на початку серпня 2016 року підтверджують тезу, що Росія обкатує різні сценарії для початку бойових дій з Україною. Так, спецслужби РФ здійснили пробну інформаційну провокацію з нібито захопленням українських диверсантів у Криму, заявивши, що вони збиралися підірвати об’єкти туристичної інфраструктури на півострові. Позаяк ця операція розрахована суто на невибагливого місцевого обивателя, російські спецслужби не надто переймалися її філігранністю, допустивши безліч ляпів і нестиковок.

Читайте: Мировійна: про війну, мир, журналістів та миротворців

Росія готує своїх громадян до думки, що Україна може й буде здійснювати ­терористичні акти на її території. Це все, що їй потрібно, аби виправдати свої агресивні дії проти нашої ­країни в потрібний для себе час.

Російські керманичі очікували дещо іншого розвитку подій навесні 2014 року, і більшість із запланованого їм втілити не вдалося. Хоча це зовсім не означає, що північний сусід не спробує повторити події кінця літа 2014?го, коли на територію України зайшло чотири БТГр, які розгорнули наступ на луганському напрямку й оточили сили АТО біля Іловайська. І треба сказати, що загроза повторення такого сценарію лишається стабільно високою.

У зв’язку із заявами лідерів РФ про готовність до симетричної реакції на події в Криму необхідно звернути увагу на те, що зараз відбувається на фронті. Адже, прикриваючись гібридними арміями, керівництво Росії може зважитися на потужний удар по позиціях ЗСУ й розпочати операцію з примусу української влади до інтеграції ракових пухлин ­"ЛНР-ДНР" у тіло України на своїх умовах.

Читайте: Україна досі є вразливою мішенню для Путіна через паніку - експерт

Зустрічі представників України та Росії в Мінську ні до чого не приводять, адже представники Кремля відверто саботують переговори як такі й не збираються дослухатися до українських посланців. Росіяни виступають за цілковиту реінтеграцію кишенькових "народних республік" в Україну з виключними правами та повну амністію бойовикам. І вже тільки тоді Києву гіпотетично повернуть контроль над ділянкою незахищеного кордону. Звичайно, українська влада прекрасно розуміє наслідки таких процесів, тому й наполягає: спочатку контроль над кордонами, виведення російських військ і тільки тоді вибори. Вже який місяць сторони не можуть домовитися про практичне виконання мінських ­домовленостей.

Оскільки Україна не погоджується на виконання російських умов, для Москви цілком прийнятним видається варіант примусити керівництво держави до прийняття капітуляції за допомогою масштабних воєнних операцій. Це можуть бути напади на ­позиції українських військ по всій лінії фронту, щоб спровокувати їх на відповідь, і вже тоді повномасштабні бойові дії силами терористичної армії, за якими прийдуть повноцінні підрозділи російського війська, що намагатимуться довершити наступ. Найімовірніше, це може бути спроба зробити щось подібне до ­Іловайська чи ­Дебальцевого.

Військове командування Росії, яке здійснює керівництво гібридними терористичними арміями, вирішило дещо змінити характер провокаційних дій, адже українська армія, попри всі свої проблеми, за два роки встигла суттєво оновитися й навчилася проводити ефективні воєнні операції. Тож так просто й безболісно пробити її оборону в бойовиків навіть за підтримки Збройних сил РФ не вийде. Тому вони вирішили створити суцільну лінію напруження від Станиці Луганської до Широкиного, намагаючись таким чином замаскувати свої ймовірні головні удари. Через цю стратегію ситуація в зоні проведення антитерористичної операції з кожним днем лише погіршується. Слід зазначити, що підготовка до цього велася протягом ­останніх трьох місяців.

Читайте: На своїх умовах Україна навряд чи поверне Донбас, Росія його не віддасть – Казанський

1-й та 2-й корпуси російсько-терористичних військ постійно займаються підготовкою особового складу, регулярно проводять навчання, на яких відпрацьовують наступальні стратегії на різну глибину, взаємодію з артилерійськими з’єднаннями, танковими батальйонами. Задля уніфікації цих армійських корпусів підготовка відбувається за єдиною системою, прийнятою в Збройних силах Російської Федерації. Відновилися й масові польоти БПЛА терористів по всій лінії фронту, активізувалися диверсійно-розвідувальні групи. Російські куратори також вживають заходів задля підтягування військової техніки, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів у 30–50-кілометрову зону від лінії зіткнення. Українська розвідка фіксує різке збільшення кількості танків і РСЗВ неподалік Світлодарської дуги, Донецька, Горлівки та на маріупольському напрямку. Прораховуючи можливі варіанти своїх наступальних дій, російські війська активно почали використовувати БПЛА Іл-20, що здатні працювати на глибину до 400 км. Посилено готують і ремонтні бази. Так, до Донецька, Кутейникового, Сорокиного (Краснодона) росіяни завезли ­необхідне устаткування та запчастини.

Поки що найменше провокацій на Луганщині. Вже традиційно обстрілюються позиції українських військових неподалік Станиці Луганської, Щастя, Золотого, Попасної. Але порівняно з минулими місяцями інтенсивність збройних провокацій суттєво зросла. Бойовики тут значно активізували роботу своїх ДРГ, які постійно намагаються завдати болючих ударів по силах АТО. Найбільші зіткнення на луганському напрямку відбуваються біля Новозванівки та Попасної. Українські війська обороняються тут досить ефективно та завдають терористам дошкульних втрат. Порівняно з іншими секторами оборони в цьому відносно спокійно. Але треба сказати, що наказ розпочати інтенсивніші провокації російські куратори можуть дати бойовикам коли завгодно. Про це свідчить передислокація сил і засобів у Довжанську, Ровеньках і Хрустальному. Російські пропагандисти постійно переконують мешканців Первомайська, Голубівки, Брянки, Слов’яносербська в невідворотності наступу українських військ. При цьому, за даними розвідки, бойовики тут справді готують нові укріплені райони для відбиття цього наступу. Сіверський Донець як природна перешкода, звичайно, не дає тут багато можливостей для наступальних дій, але вони ймовірні біля Золотого, Попасної та Новозванівки. Можна припустити, що бойовики потужними ­провокаціями спробують нав’язати силам АТО враження про наступ на Бахмут і Лисичанськ.

Читайте: Повернути окуповані території можна, лише якщо відрізати – Кравчук

Ситуація на Світлодарській дузі з кожним днем лише погіршується. Бойовики ніяк не можуть змиритися з втратою кількох важливих висот. Це їх ще більше переконує в тому, що ЗСУ можуть завдати ударів по Вуглегірську, Дебальцевому з виходом на Єнакієве та Шахтарськ. Тут терористи, не соромлячись спостережної місії ОБСЄ, використовують заборонені артилерійські калібри. На Світлодарській дузі (поблизу міста Світлодарська та селища Луганське) терористи вже вкотре зазнають невдач. Вони кілька разів пробували великими силами атакувати позиції українських військових, але зазнавали відчутних втрат, що призводило лише до хаотичних відступів та роботи власної артилерії по своїх же. На цьому напрямку зберігається висока ймовірність повномасштабних боїв. Адже Світлодарська дуга має виключне значення і для сил АТО, і для бойовиків. Здійснюючи контроль над згаданою територією, ЗСУ можуть диктувати бойовикам свої умови. Останнім, щоб вийти на Слов’янськ і Покровськ, треба будь-що вибити сили АТО звідти.

У сусідній Горлівці бойові зіткнення ніколи й не припинялися. Бойовики цинічно обстрілюють околиці міста, видаючи їх за провокації ЗСУ. Угруповання українських військ успішно контролює ситуацію навколо Горлівки, не даючи змоги бойовикам вийти в тил підрозділам, які перебувають в Авдіївці та Світлодарську. Терористи постійно обстрілюють українських вояків у Зайцевому, Майорську, неподалік Гольмівського та Шумів. Але ні до чого ефективного їхні потуги не приводять. Хвилюючим фактором тут є те, що бойовики нарощують свої сили в Дебальцевому та Алчевську.

Як відомо, українські війська досить щільно зосередилися навколо Донецька: від Ясинуватської розв’язки до Красногорівки з Мар’їнкою. Бої з терористами, які використовують заборонені калібри, відбуваються переважно на промзоні Авдіївки. Адже, вийшовши практично до Ясинуватої, сили АТО контролюють вогнем рух дорогою з Донецька на Горлівку, що створило бойовикам серйозні проблеми з логістикою. Якщо раніше вони без будь-яких проблем перекидали резерви з одного міста в інше, то тепер для цього доводиться використовувати інші дороги, що суттєво позначається на мобільності. Дещо затихло біля знищеної боями донецької "Конча-Заспи" – села Піски, але це зовсім не означає, що бойовики відмовилися від свого наміру його захопити та отримати вихід на Покровськ.

Читайте: Хто порушує режим тиші на Донбасі: дослідження Frankfurter Allgemeine

Терористи постійно промацують бойові порядки сил АТО. Мар’їнка та Красногорівка – місця постійних обстрілів і значної активності ДРГ. З військового погляду атаки на ці міста безглузді, адже можна отримати контр­удари з боку Костянтинівки, Авдіївки. Швидше за все, бойовики намагаються взяти Мар’їнку, щоб здобути контроль над Курахівською ТЕЦ. Але підрозділи ЗСУ, які тут закріпилися, дають гідну відсіч бойовикам, зводять їхні зусилля нанівець і вже досконало ­вивчили різні сценарії розвитку їхніх атак.

Російські терористичні війська посилюють свою присутність і на маріупольському напрямку. Так, вони різко збільшили кількість бойовиків і техніки в Старобешевому, яке розміщене за 30 км від Докучаєвська та Оленівки. Це може свідчити про підготовку основного удару і на Маріуполь, і на Курахове. Але знову ж таки сили АТО підготувалися до цього ймовірного удару й уже давно "віджали" стратегічні висоти, що спричинило паніку в стані терористів. Взагалі бойовики суттєво активізувалися навколо Маріуполя. Вночі вони обстрілюють ­Широкине, Гнутове, Водяне й ­Талаківку.

Якщо брати ситуацію в АТО загалом, стає зрозуміло, що російські куратори вже не формують ударних угруповань бойовиків неподалік лінії фронту, як це було раніше. Адже дії українських військових переконали їх, що це дуже погана ідея. Тому вони вирішили зав­давати удари з глибини. Про це також свідчать дані української розвідки: сили бойовиків збільшуються в Шахтарську та Харцизьку, звідки можна швидко наростити їх у Донецьку та Горлівці.