Спроба №2. Чи готове НАЗК до другого етапу е-декларування

2.9т

Загалом дати точну оцінку кількості можновладців, що муситимуть подати свої е-декларації, зараз не можуть навіть у самій НАЗК. Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин каже, що йдеться про не менш ніж 800 тисяч чиновників центральної та місцевої влади. А в державному підприємстві "Українські спеціальні системи" ("УСС"), що адмініструє держреєстр е-декларацій заявляють про те, що кількість поданих документів на другому етапі декларування може досягти 2,5 мільйона. DW вирішила підбити попередні підсумки першого етапу е-декларування та проаналізувати проблеми, які можуть чатувати на другу хвилю подання декларацій.

Технічні загроза

Зараз ресурсні спроможності роблять можливим збереження та обробку близько одного мільйона декларацій на рік, заявляють в "УСС" та попереджають про високу вірогідність збоїв у роботі реєстру, починаючи з першого січня. Вірогідність таких збоїв зростатиме із наближенням крайнього строку подання декларацій, адже кількість людей, що намагатимуться одночасно подавати документи, збільшуватиметься, пояснюють у держпідприємстві. "Час, виділений державою і суспільством на підготовку Реєстру до другого етапу подання е-декларацій, уже майже вичерпано, але жодну з проблем не вирішено", - зазначили в "УСС" ще наприкінці грудня.

Торік проблеми із завантаженням декларацій онлайн викликали масу нарікань в українських можновладців. Та, попри труднощі, з точки зору збору декларацій перша хвиля е-декларування пройшла успішно, запевняє Юрчишин. "Майже всі, хто мав подати документи, подали їх, хоча в нас є інформація про те, що деякі суб’єкти декларування не зробили цього", - каже експерт. Щоправда, перша хвиля була значно меншою - за її підсумком у єдиному реєстрі опинилося близько 118 тисяч декларацій.

Але директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк не вважає технічні ризики критичними і вірить, що в частині подання документів успіх першого етапу е-декларування повториться й тепер. Побоювання, аналогічні тим, що звучать зараз з боку "УСС", лунали і тоді, каже Хавронюк, але до завершення другого етапу залишається ще більше двох місяців, і цього часу, за його словами, більш ніж достатньо, аби вжити необхідні заходи.

Глухий кут

Попри відносно успішну роботу по збору документів, НАЗК так і не почала перевірку декларацій із першої хвилі. Перевірка має здійснюватися відповідно до окремого порядку, що регламентує цей процес. Без нього повна перевірка декларації не матиме чинності, і на її основі не можна буде висувати звинувачення. Втім, попри декілька спроб з боку НАЗК, документ не пройшов затвердження у міністерстві юстиції. Минулого разу це призвело до публічної сварки між двома відомствами, що звинувачували один одне у саботажі процесу електронного декларування. Тоді у агентстві погодилися підготувати новий порядок, врахувавши позицію міністерства.

19 січня міністерство юстиції оприлюднило нову заяву, в якій знову звинуватив НАЗК у ігноруванні вимог відомства. У наданих документах, запевняють в мінюсті, є пункти, що суперечать закону "Про запобігання корупції", а нові варіанти порядків називають "набором декларативних принципів, які не мають регуляторної сили і не містять умов свого застосування". Цього разу у НАЗК вирішили не реагувати гостро, приставши на пропозицію міністерства створити незалежний майданчик для усіх стейкхолдерів процесу, фахової громадськості та міжнародних партнерів із метою створення документів, що влаштував би усі сторони. Із пропозицією створити такий майданчик до міністра юстиції Павла Петренка 23 січня звернувся заступник голови НАЗК Руслан Радецький. Поки ж він визнає, що ситуація із перевіркою декларацій "зайшла у глухий кут".

Наразі інформацію, викладену у електронних деклараціях, використовують відомства, для яких вони не є головним інструментом. На сьогоднішній день у НАБУ зареєстрували 25 кримінальних провадження, у яких серед інших фігурують шість нардепів та 14 суддів. Також, згідно даних "Української правди", за дорученням Генпрокуратури Державна фіскальна служба перевіряє сплату податків дев’ятьма народними депутатами.

Червона лінія

Опитані DW експерти упевнені, що НАЗК вже не встигне належним чином здійснити перевірку декларацій першої хвилі, але їхні оцінки щодо відповідальності за ситуацію, яка склалася, та прогнози на майбутнє суттєво різняться. Так, Юрчишин каже, що в агентства не вийде розпочати аналіз декларацій і після другого етапу. Винна у цьому, на його думку, функціональна неспроможність НАЗК. Йдеться не лише про кадрові проблеми, але й про закладений ще під час створення агентства колегіальний принцип ухвалення рішень. Це, каже Юрчишин, потребує високого рівня управлінської культури, нетипового для України. Тому, на думку експерта, цілком вірогідно, що для виходу із кризи буде потрібне переформатування НАЗК із підпорядкуванням її структури єдиному керівнику, особисто відповідальному за результати роботи.

Хавронюк, навпроти, вважає, що перевірку декларацій суттєво загальмувала саме позиція мінюсту, який таким чином підіграв декларантам-можновладцям. Втім, найголовніше завдання е-декларування, на думку Хавронюка, виконане - перед чиновниками та політиками проведено певну червону лінію, від якої будуть відмірятися зміни у їх матеріальному стані. Вже через рік, їм доведеться подавати нові декларації. До цього часу усі труднощі будуть вирішені, а відповідне антикорупційне законодавство повністю набуде чинності. "Це буде друга червона лінія. І якщо дистанція між ними буде завеликою, ніхто не зможе сказати, що заробив цю різницю раніше", - каже експерт.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини