Емоції Ізраїлю дивують - Єлісєєв

Рік, що минає, був складним для української дипломатії. Відкладання безвізового режиму, епопея з ратифікацією Угоди про асоціацію, посилення євроскептичних та проросійських сил у Європі, біг мінським кругом, криза "нормандського" формату, пертурбації в США…

Про це і не тільки "Обозреватель" поговорив із заступником голови Адміністрації Президента України Костянтином Єлісєєвим. У першій частині інтерв'ю читайте про причини та наслідки дипломатичного конфлікту з Ізраїлем, долю "безвізу" та асоціації з ЄС.

- Давайте почнемо, мабуть, не з найважливішого, але з найгарячішого. Чи можливо було уникнути дипломатичного конфлікту між Україною та Ізраїлем? І які у нього будуть наслідки?

- По-перше, нас дивує така занадто емоційна реакція ізраїльської сторони. Не ми були ініціаторами цієї напруги. Україна, навпаки, намагається врегулювати ситуацію в конструктивний спосіб. Треба зупинити роздмухування антиукраїнської істерії та зробити так, щоб емоції не вплинули на солідну базу українсько-ізраїльських відносин.

Резолюція, яка була проголосована, жодною мірою не є антиізраїльською. Вона спрямована на мирне врегулювання конфлікту на Близькому Сході, що власне в інтересах Ізраїлю. І в цьому питанні ми виходимо насамперед з норм міжнародного права. Зокрема, там закладено багато принципів, яких ми дотримуємося в нашій роботі, говорячи про російську агресію, які ми використовуємо в міжнародних судових процесах і міжнародних інстанціях. Тому давайте тверезо оцінимо наслідки того, якби ми, не дай Бог, проголосували проти, або навіть утрималися. Це виглядало б як спроба уникнути заняття чіткої позиції з питання щодо окупації, проти якої Україна бореться вже два роки на всіх міжнародних майданчиках. До речі, за це ми критикуємо ті держави, які намагаються зайняти половинчасту позицію у контексті агресії Росії проти України. Зараз не час для "страусиних позицій".

Читайте: Ізраїль вжив дипломатичні заходи проти ініціаторів резолюції Радбезу ООН

Важливо зрозуміти, що резолюція була ухвалена не лише через позицію України. У Радбезі ООН був рідкісний консенсус: 14 країн за, США утримались. Ця резолюція є класичною, вона вже голосувалася. Коли Україна була членом Ради Безпеки у 2000 році, вона підтримала майже ідентичну резолюцію. Отже, наша позиція є послідовною.

До того ж, у відносинах з Ізраїлем ми ніколи не дозволяли собі емоційних реакцій, хоча було багато складних ситуацій. Нагадаю, що Ізраїль не підтримав історичну резолюцію Генеральної асамблеї ООН у березні 2014 року, незважаючи на всі наші прохання й звернення. А з 7 останніх резолюцій ООН Ізраїль підтримав лише одну. Проте, ми обрали конструктив, а не емоції. Саме тому Ізраїль у грудні цього року підтримав резолюцію щодо прав людини в Криму.

Читайте: Нетаньяху скасував візит українського прем’єра до Ізраїлю

Сподіваюся, що наші відносини з Ізраїлем достатньо зрілі, щоб переступити через ці неприємні епізоди. Також маю надію, що вже найближчим часом ми продовжимо інтенсивний двосторонній діалог щодо угоди про зону вільної торгівлі. Переконаний, що найближчим часом вдасться узгодити дату візиту прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Ізраїлю.

- З’являлася інформація, що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху безпосередньо дзвонив Гройсману та просив хоча б утриматися…

- Це є нормальною практикою, коли сторони намагаються лобіювати свої інтереси. Ми також це робимо. Проте Україна завжди робить це заздалегідь, а не в останні хвилини. І, можливо, така реакція ізраїльської сторони викликана намаганням компенсувати власний дипломатичний прокол.

Читайте: У МЗС України після зустрічі з послом Ізраїлю сподіваються на продовження співпраці між країнами

- Окремі ізраїльські ЗМІ посилаються на телефонну розмову віце-президента США Джо Байдена з президентом України Петром Порошенком, під час якої він ніби-то звернувся з проханням до української сторони підтримати згадану резолюцію під час голосування.

- З усією відповідальністю стверджую, що під час згаданої розмови такого звернення не було. Більше того, ця тема взагалі не обговорювалася. Це не більше, ніж вигадки ЗМІ.

- Перенесення рішення щодо "безвізу" для України на весну було багатьма сприйнято як ляпас. Роботу над механізмом призупинили, процедурними моментами це вже складно виправдовувати. То в чому проблема?

- Дуже прикро, що ЄС не виконав своєї обіцянки надати безвізовий режим Україні без затримок. Але важливо, що наприкінці року Євросоюз нарешті ухвалив політичне рішення щодо "безвізу" для України. Зараз ми закликаємо ЄС прискорити юридично-технічні процедури. Це питання порушується під час всіх двосторонніх контактів з лідерами інституцій та держав-членів ЄС. Єдине, що нам лишається, – набратися терпіння. Уже з упевненістю можна сказати, що 2017 рік цілком може стати роком візової лібералізації відносин між Україною та ЄС.

Читайте: Екс-генсек НАТО вважає позицію ЄС щодо безвізу з Україною "зрадою"

- А можна впевнено говорити, що це буде весна 2017 року?

- Я завжди казав, кажу й буду казати, що треба ухилятися від конкретних часових рамок для того, щоб не дезорієнтувати оптимістів і не дати нову "їжу" для песимістів.

- І все ж таки, чому сталася чергова затримка? Чим це пояснюють у Європі?

- Вона сталася через позицію окремих країн-членів, яким було дуже важко перетнути психологічну межу в частині візової лібералізації з однією з найбільших країн Європи.

Читайте: "Безвіз" для України: фінішна пряма покроково

- Франція, Німеччина?

- Я говорив би лише про Францію. Незважаючи на те, що французька сторона сприймає цей факт чутливо, але його треба визнати. Сподіваюся, Франція не буде затягувати технічні процедури до моменту проведення президентських виборів у квітні 2017 року.

- Компроміс із Нідерландами щодо асоціації нарешті досягнутий. Але як ви оцінюєте ризики того, що в голландському парламенті його заблокують? І коли може відбутися остаточна ратифікація?

- У зовнішньополітичний актив цього року можна записати ключове досягнення – нам вдалося врятувати Угоду про асоціацію. Ми уникнули повторної ратифікації всіма країнами-членами та внесення будь-яких змін до тексту угоди. Власне рішення Європейської Ради від 15 грудня 2016 року стосовно ратифікації Угоди про асоціацію з Україною знаходить компроміс з Нідерландами, рятує Угоду, не міняє її змісту, а всі "застереження" стосуються насправді надуманих ситуацій, яких ця угода і так не передбачає. Сподіваємося, що це рішення стане основою, яка допоможе пришвидшити остаточну ратифікацію.

Читайте: Нідерланди vs. Україна. Питання і відповіді про майбутнє асоціації

Судячи з останніх контактів нашого президента з прем’єр-міністром Нідерландів, нідерландська сторона налаштована досить швидко подати документ на ратифікацію до Нижньої палати парламенту. Маємо надію, що це буде зроблено буквально в січні-лютому 2017 року. Наступний крок – подання до Сенату. Отже, сподіваємося, що перші місяці наступного року ознаменуються повною ратифікацією Угоди про асоціацію.

- Юридично додаток до договору не змінює його суті, але є думка, що він значно ослаблює й без того туманні перспективи членства України в ЄС.

- Я б так не сказав. По-перше, додаток стосується тексту угоди, де чітко закладено, що вона не визначає наперед відносини між Україною та ЄС. По-друге, у цьому питанні варто орієнтуватися на статтю 49 Лісабонського договору, яка власне визначає критерії та процедуру подачі заявки.

Другу частину інтерв'ю з Костянтином Єлісєєвим читайте у п'ятницю, 30 грудня, на "Обозревателе".

Як повідомлював "Обозреватель", у МЗС розповіли, коли Україні нададуть безвізовий режим.