Існує єдиний спосіб зупинити війну з Росією — Аміна Окуєва

За останні декілька років Аміна Окуєва роздала вже, мабуть, десятки інтерв'ю, та пояснити таку популярність серед журналістів зовсім не складно. Яскрава жінка, чия доля назавжди змінилася з початком війни на Донбасі, викликає захват у всіх прихильників ідеї неподільної України та одночасно з тим шалене роздратування у фанатиків Кремля. 

Раніше ми вже спілкувалися з Аміною, обговорюючи найрізноманітніші питання війни та миру - проте завжди по телефону та російською. Цього ж разу вирішили "зламати систему" - зустрітися особисто та намагатися вести розмову українською. 

Про одну особливість характеру українців, давні передчуття Аміни щодо страшного удару з боку Кремля, а також шанси на повалення імперського ладу Росії - це та багато іншого в першій частині інтерв'ю "Обозревателя" з чеченським добровольцем, ветераном АТО Аміною Окуєвою.

- Аміна, ви нещодавно написали в Facebook, що тепер будете намагатися писати українською. 

- Бачите, я навіть розмовляти намагаюсь (з посмішкою).

- Тоді пропоную і далі розмовляти українською, щоб поліпшити ваші навички. І хай це інтерв'ю буде першим, яке ви дали українською мовою. Ну раз ми вже так почали розмову, то не можу не запитати вашої думки з приводу мовних скандалів, які постійно спалахують між українцями. Справжній патріот і державна мова - це поняття нероздільні чи все ж у наш час потрібно бути гнучкішими?

- Я вважаю, що будь-які скандали, негатив, навіть заради благого діла – це все іде у мінус. Бо це може посварити побратимів, однодумців між собою. Тому я постійно кажу, що потрібно впливати позитивом. Щоб люди, які мають якусь вагу в суспільстві, показували приклад. І я теж хочу підтримати і можливо підштовхнути когось з людей, щоб вони переходили на українську. 

- Аміна, ви вже добре знаєте українців, але можете оцінювати нас зі сторони. Усі ці вічні суперечки і чвари -  це наша спільна ментальна риса? Чи, може, нам просто ворог закидає такі меседжі, а ми й ведемось?

-  Я думаю, що це така національна характерна риса українців (зі сміхом). Як-то кажуть: "де два українці – там три гетьмани". Дійсно, коли в суспільстві все добре – це корисно. Тому що влада не має постійно розслаблятися, як-то кажуть, - бронзовіти. Вона постійно має бути під контролем народу і постійно має боятися народу. Це цілком нормально, це риса активного громадянського суспільства.

Але зараз такий важкий час, що важливо не переходити межу. Я вважаю, що активісти праві, коли борються з речами, які не мають відбуватися у суспільстві. Хай навіть використовують у боротьбі жорсткі міри. І я бачу, що влада на це реагує, тобто відбувається діалог. Але коли починається огульна "зрада": все погано, всіх потрібно вигнати і посадити...це точно приносить лише шкоду. 

- Я знаю, що ви зараз навчаєтесь, отримуєте офіційно військове звання. При цьому ви також і медик. Як вдається поєднувати у собі дві такі несхожі спеціальності? 

- Мені здається, що якби я одразу сконцентрувалась на чомусь одному, то я би досягла більшого в цій галузі. Але в мене така риса характеру, що постійно хочеться освоювати щось нове, тому не можу сконцентруватись на одній справі. Так що не бути мені нобелівським лауреатом у якійсь галузі…(сміється). 

- На початку 2014 року ви написали в мережі, що війна з Росією почнеться вже скоро. Тоді мало хто про таке думав, бо всі були сконцентровані на боротьбі з Януковичем. Пам'ятаєте, що підштовхнуло до таких висновків?

- Відчуття, що Росія скоро оголосить війну Україні, з'явилося ще в грудні 2013 року, напочатку подій на Майдані. Тоді я зрозуміла, що на Майдані народ України переможе, і з владою Януковича буде покінчено. В той момент я ще зі сцени хотіла виступити і сказати, що Янукович і його кліка – це лише маріонетки, за якими стоїть набагато більша сила в особі Путіна. Але мене з цією промовою тоді не пустили і сказали, що це не актуально.

Я казала про це своїм побратимам, тому мабуть хтось сприймав мене як якусь Кассандру, яка прогнозує біду, але тут нічого фантастичного немає. Це просто моє знання Росії, яку мені довелося дізнатися раніше ніж українців. Було цілком логічно, якщо ця маріонетка, прислужник Путіна, програє народові, то Путіну самому доведеться взятись за справу. Тому в мене були ці думки. Мені дуже шкода, що я вгадала.

- З огляду на ваше добре знання цієї країни, скажіть, чи вплинуть майбутні вибори в Росії на її поведінку у відношенні до України? Зрозуміло, що весь цей процес у росіян лише фікція, але все ж, чи можуть в Кремлі, наприклад, вдатися до провокацій або ж загострення на Донбасі?

- Це питання тактики. Як ви правильно сказали -  це не вибори, а перевибори Путіна. Але йому теж треба свій електорат якось стимулювати. Відповідно в самій Росії можна очікувати якихось провокацій і навіть хвилю терактів. Бо Путін любить їх організовувати, щоб об'єднати людей супротив якоїсь уявної загрози, яку для росіян представляють насамперед їхні власні спецслужби. 

- В 2014 році в одному з інтерв'ю ви сказали: "Скинули Януковича, скинемо і Путіна". А потім додали, що сподіваєтеся на народне повстання в Росії. Через три роки ви все ще зберігаєте свою віру у росіян?

- Зараз я вже не вірю в те, що там є хтось, хто міг би пробудити росіян. Звичайно ж там є якийсь відсоток людей, які розуміють, що відбувається, але їх недостатньо. На жаль, справжніх демократичних лідерів Кремль прибирає: Нємцов, Новодворська (вважаю, що вона теж померла не своєю смертю). 

На жаль, нинішня російська опозиція більше схожа на кишенькову. Не знаю, що має відбутися, щоб народні маси скинули цю владу...(замислившись). І я кажу не конретно про Путіна, а про весь існуючий там лад. Якщо на місце нинішнього президента РФ прийде хтось з його оточення з такими ж поглядами на світобудову, то це ніяк не змінить ситуацію. 

Має бути повалений саме імперський лад, бажання російських еліт владарювати усім. Якщо ці імперські амбіції не будуть подолані, то я не думаю, що ситуація зміниться. Народ зомбують за допомогою ЗМІ, тоді як 90% росіян живуть в лайні. Але  хіба вони про це задумуються? Ні. Бажають, щоб Росія перемогла десь у Сирії, Україні, а підвищення рівня власного життя росіян не хвилює. Тому на даний момент у мене немає сподівань на російський народ. На жаль. 

Продовження інтерв'ю з Аміною Окуєвою читайте найближчими днями на "Обозревателе".