Яке десятиліття в житті найвиснажливіше: вчені сказали, чому так

Якщо ви вже промайнули десятиліття між 20 та 30 роками, то точно пам’ятаєте, як у ті роки енергія била з вас ключем. Ви могли працювати допізна, мало спати, гуляти всю ніч, але потім швидко відновлюватися і наступного дня почуватися цілком непогано.

Відео дня

До сорока років ця легкість часто кудись зникає. Втоми стає дедалі важче позбутися. Виникає спокуса списати все на старіння – мовляв, це дорога в один бік до занепаду. Однак, професорка анатомії Брістольського університету Мішель Спеар у своїй статті для Science Alert переконує – це не так. Насправді ж сорокові роки часто стають виснажливим десятиліттям не тому, що ми старіємо, а тому, що кілька незначних біологічних змін збігаються в часі саме тоді, коли життєві вимоги досягають свого піку. Оптимістична новина полягає в тому, що нема жодних підстав вважати, що рівень енергії продовжить так само падати і після шістдесяти.

Енергійні 20-ті

У ранньому дорослому віці одразу кілька систем організму перебувають на піку своєї форми. М’язова маса в цей період максимальна навіть без спеціальних тренувань. Будучи метаболічно активною тканиною, м’язи допомагають регулювати рівень цукру в крові та зменшують зусилля, необхідні для повсякденних справ.

Дослідження показують, що скелетні м’язи у цьому віці метаболічно активні навіть у стані спокою і роблять вагомий внесок у базовий обмін речовин (енергію, яку тіло витрачає просто на підтримання життя). Коли у вас більше м’язів, будь-яка активність потребує менше енерговитрат.

На клітинному рівні мітохондрії – структури, що перетворюють їжу на корисну енергію – численніші та ефективніші. Вони виробляють енергію з меншою кількістю відходів та запальних побічних продуктів.

Сон у цей період також глибший. Навіть якщо він короткий, мозок довше перебуває у повільному сні – фазі, що найбільш тісно пов’язана з фізичним відновленням. Гормональні ритми також стабільніші. Кортизол (гормон стресу), мелатонін, гормон росту та статеві гормони дотримуються передбачуваних добових циклів, що робить рівень енергії стабільним протягом дня.

Простіше кажучи, енергія у двадцять років – це великий і доступний ресурс. Ви можете використовувати його як завгодно інтенсивно, і вам це зійде з рук.

Виснажливі 40-ві

До середини життя жодна з цих систем не виходить з ладу повністю, але дрібні зсуви починають позначатись. М’язова маса починає зменшуватися після тридцяти п’яти, якщо ви не тренуєтеся для її підтримки. І ось вам головна порада – займайтеся силовими вправами. Втрата м’язів відбувається поступово, а от її ефекти – ні. Менше м’язів означає, що кожен рух коштує дорожче, навіть якщо ви цього не помічаєте.

Мітохондрії все ще виробляють енергію, але вже менш ефективно. Якщо у двадцять років недосип чи стрес проходили непоміченими, то в сорок ця неефективність починає давати про себе знати. Відновлення стає "дорожчим".

Сон теж змінюється. Багато людей все ще сплять достатню кількість годин, але сон стає фрагментарним. Менше глибокого сну означає менше "ремонтних робіт" в організмі. Втома накопичується, а не буває епізодичною.

Гормони нікуди не зникають, але їхній рівень починає коливатися, особливо у жінок. Саме ця нестабільність, а не дефіцит, порушує терморегуляцію, графік сну та ритми енергії. Організм краще справляється з низьким рівнем гормонів, ніж з непередбачуваним.

А ще є мозок. Середина життя – це період максимального когнітивного та емоційного навантаження: лідерство, відповідальність, пильність, догляд за дітьми та батьками. Префронтальна кора, що відповідає за планування та рішення, працює інтенсивніше для того самого результату. Ментальна багатозадачність виснажує так само ефективно, як і фізична праця.

Ось чому сорокові здаються такими важкими. Біологічна ефективність починає падати саме в той момент, коли запити життя – найвищі.

Оптимістичні 60-ті

Пізній етап життя часто уявляють як продовження занепаду, що почався в сорок, проте багато людей описують зовсім іншу картину. Гормональні системи часто стабілізуються після періодів трансформації. Соціальні ролі спрощуються. Когнітивне навантаження може знизитися, а на зміну постійному активному прийняттю рішень приходить досвід.

Сон не обов’язково погіршується з віком. Коли рівень стресу падає, а режим дня стає стабільним, ефективність сну може навіть покращитися, хоча загальний його час може бути коротшим. Важливо, що м’язи та мітохондрії все ще дивовижно добре адаптуються. Силові тренування у шістдесят чи сімдесят років можуть відновити силу, покращити метаболізм і підвищити рівень суб’єктивної енергії вже за кілька місяців.

Це не означає, що старість приносить безмежну енергію, але вона часто приносить дещо інше: передбачуваність. І це позитивно впливає на оцінку якості власного життя.

Гарні новини?

Протягом дорослого життя характер енергії змінюється, а не просто поступово згасає. Помилка полягає в тому, що ми сприймаємо втому в сорок років як особисту невдачу або як початок неминучого кінця. З анатомічного погляду це не так.

Втому середини життя найкраще розуміти як невідповідність між біологією та навантаженням: невеликі зміни в ефективності відбуваються саме тоді, коли когнітивні, емоційні та практичні виклики перебувають на максимумі.

Оптимістичний висновок не в тому, що ми можемо знову стати двадцятирічними. А в тому, що рівень енергії в пізньому віці залишається дуже пластичним, і виснаження, характерне для сорокових років, не є фіналом історії. Втома на цьому етапі – це не попередження про неминучий занепад, а сигнал про те, що правила гри змінилися.

Раніше OBOZ.UA розповідав, який дивовижний вплив на наш організм має позіхання з точки зору науки.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.