У давньоєгипетському місті Пелузій було знайдено надзвичайний храмовий комплекс, розташований на півночі Синаю. Він тривалий час залишався прихованим під пісками. Експедиція Вищої ради старожитностей Єгипту працювала на цьому об'єкті протягом шести років, перш ніж остаточно підтвердила сакральне призначення споруди.

Відео дня

Цей круглий храм став доказом стратегічної та культурної важливості Пелузія як ключового вузла між Єгиптом та Східним Середземномор'ям, повідомляє Egyptian Ministry of Tourism and Antiquities.

Знахідка підтверджує, що регіон був не лише оборонним форпостом, а й центром унікального релігійного синтезу. Археологи наголошують, що ця конструкція не має аналогів серед типових єгипетських споруд, що робить її вивчення пріоритетним для істориків.

Пелузій: історична знахідка

Стародавнє місто Пелузій (грецькою – Πηλούσιον) відігравало роль східних воріт Єгипту, слугуючи головним пунктом торгівлі та оборони. Завдяки своєму розташуванню місто перетворилося на плавильний котел для різних традицій, де єгипетська спадщина тісно перепліталася з елліністичним та римським впливами. Секретар Вищої ради старожитностей Хішам Ель-Лейті зауважив, що архітектурний стиль нововідкритого храму демонструє цей унікальний симбіоз, відображаючи поширення релігійних ідей тогочасним світом.

Центральним елементом розкопок є велетенський круглий басейн діаметром близько 35 метрів, який був з’єднаний із Пелузійським рукавом Нілу. Дослідники вважають, що ця споруда була наповнена річковим мулом, що мало глибокий символічний сенс.

Сама назва божества – Пелузій – походить від грецького слова, що означає "бруд" або "мул", підкреслюючи тісний зв'язок культу з родючими силами річки. У центрі басейну археологи знайшли квадратну основу, на якій, імовірно, колись височіла статуя бога.

Цікаво, що початкові припущення науковців були помилковими. Коли у 2019 році з-під землі з'явилася перша частина червоної цегляної споруди, її ідентифікували як приміщення для засідань міської ради. Проте детальні розкопки виявили складну мережу каналів, дренажних систем та резервуарів, що притаманно саме культовим комплексам. Завдяки консультаціям із міжнародними експертами, зокрема фахівцями з університету Сорбонна, було остаточно підтверджено ритуальне призначення об'єкта.

Археологічні докази вказують на те, що храм активно використовувався протягом величезного проміжку часу – з II століття до н.е. аж до VI століття н.е. Протягом цих восьмисот років структура будівлі залишалася майже незмінною, що свідчить про стійкість місцевих релігійних традицій навіть у часи глобальних політичних змін. Хоча північна частина храму зазнала значних пошкоджень, залишки червоноцегляних каналів досі демонструють високий рівень інженерного планування стародавніх будівельників. 

OBOZ.UA писав, що археологи у Франції знайшли давнє поселення, що було побудоване 2000 років тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.