Вчені визначили долю Землі після загибелі Сонця

Такі зірки, як наше Сонце, наприкінці свого життя перетворюються спочатку на пульсуючого червоного гіганта, а потім – на білого карлика. Раніше вважалось, що вцілілі після цього планети цієї зірки – а їх буде небагато, – стають надто холодними. Адже білий карлик світить занадто слабо. Проте нові спостереження свідчать, що перетворення зірки на білого карлика не обов’язково супроводжується смертю її планет.

Підказка долі таких зірок і їх планет знайшлася за 80 світлових років від Землі – це білий карлик WD 1856+534. За допомогою телескопа Вебба астрономи змогли вивчити атмосферу планети WD 1856 b, що обертається навколо цієї зірки. Результати (їх оприлюднили в Nature) здивували дослвдників.

Загадка сузір’я Дракона

Білий карлик WD 1856+534 знаходиться у сузір’ї Дракона. У 2020 році вчені помітили біля зірки планету WD 1856 b. Вона обертається всього за три мільйони кілометрів від своєї зірки, що в 17 разів менше, ніж відстань від нашого Сонця до Меркурія. 

Та за розмірами і масою WD 1856 b у сотні разів більше за Меркурій, ця планета приблизно втричі більша за Юпітер. І має атмосферу, багату важкими елементами (в сотню разів багатшу, ніж у нашого Сонця) та аерозолями на основі вуглеводнів. Їх в атмосфері взагалі чимало: приблизно на чотири відсотки вона складається з метану (як глибокі прошарки атмосфери Нептуна в нашій системі).

Та найбільш дивує температура WD 1856 b. Вона від +117 до 139 за Цельсієм, що набагато вище – як мінімум на 112 градусів, очікуваних для планети, що отримує від своєї зірки таку незначну кількість випромінювання.

Справа у тому, що білому карлику, як вважається, вже десять мільярдів років. За цей час він став саме таким, як на світлині  – маленьким, як планета і таким, що слабо світиться лише за рахунок залишкового тепла. 

Тобто планета не лише пережила, а й зберігає аномально високу температуру мільярди років після місцевого "кінця світу".

Що кажуть вчені

Дослідники дійшли висновку, що планета зазнала серйозного нагрівання вже в пізній період своєї еволюції. Найімовірніше, ще під час міграції із зовнішніх областей системи, де вона мала сформуватися. Достеменно відомо, що такі газові гіганти не можуть довго існувати на орбітах, настільки близьких до свого світила. 

Тобто WD 1856 b сформувалася і "жила" набагато далі від місцевої зірки. Лише після того, як остання стала червоним гігантом, зовнішні шари зірки розширилися настільки, що поглинули гігантську планету і почали уповільнювати швидкість її обертання. Після цього радіус орбіти WD 1856 b став скорочуватися, доки не досяг нинішніх трьох мільйонів кілометрів. 

І все ж таки така міграція повинна була закінчитися дуже давно. Тож на питання про причини високої температури атмосфери планети відповіді поки немає.

Приклад Сонця і Землі

Вивчення таких систем проливає світло на майбутнє нашої. За кілька мільярдів років Сонце теж перетвориться на червоного гіганта, почне гальмувати обертання нашої планети. А коли світило стане білим карликом, Земля, як припускають дослідники, продовжить обертатися навколо нього, та вже на набагато ближчій орбіті, як і WD 1856 b.

Та як вже писав OBOZ.UA,  це не означає, що за такого майбутнього на нашій планеті все буде безхмарно і чудово. Насправді сонячного світла буде аж забагато. Навіть попри те, що наша зірка не поглине Землю, вона все одно спопелить поверхню планети, зробивши її непридатною для життя.

Раніше OBOZ.UA також розповідав, як українці зможуть спостерігати сонячне затемнення 12 серпня.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.