Вчені виявили новий гігантський вірус: поширюється унікальним шляхом

Японські дослідники офіційно заявили про відкриття нового типу гігантського вірусу, який демонструє небачений раніше спосіб розмноження всередині клітини-господаря. Цей унікальний мікроорганізм отримав назву "фуртивовірус", що вказує на його здатність тривалий час залишатися непоміченим під час аналізу зразків.

Масштабне відкриття належить команді вчених з Токійського наукового університету, які виявили генетичний матеріал у річці Інасегава. Специфіка поведінки цього патогену змушує наукову спільноту переглянути класифікацію вірусного світу та відкриває нові завіси еволюції біологічних видів.

Як пише видання ScienceAlert, результати цієї фундаментальної праці, що детально описують механізми життєдіяльності знахідки, з'явилися на сторінках провідного видання Journal of Virology.

Що відомо про новий вірус

Новий гігантський вірус вдалося виділити зі звичайних природних зразків, узятих у річці містечка Камакура. Свою назву – фуртивовірус (від латинського furtivus – "таємний", "прихований") – він отримав через те, що біологам було вкрай важко ідентифікувати та відокремити його від інших елементів у пробі.

Гігантські віруси отримали свій статус завдяки колосальним розмірам та складності геному, що суттєво відрізняє їх від звичних дрібних інфекційних агентів. Це відкриття продовжило серію нещодавніх успіхів японських науковців, які незадовго до цього виявили інший великий патоген – ушикувірус.

Найбільше враження на дослідників справила стратегія розмноження фуртивовірусу. Зазвичай гігантські віруси діють двома шляхами:

• або залишають ядро клітини неушкодженим і копіюють себе всередині нього;
• або повністю руйнують ядерну оболонку, здійснюючи реплікацію в навколишній цитоплазмі.

Натомість фуртивовірус обрав проміжну, компромісну тактику. Інфікуючи амебу, він частково руйнує мембрану ядра, перехоплює контроль над внутрішніми ресурсами та починає розмножуватися безпосередньо в залишках ядерного соку (нуклеоплазмі). Таку унікальну поведінку вчені зафіксували вперше в історії вірусології.

Нова гілка у вірусному дереві

Аналіз ДНК показав, що виявлений мікроорганізм заповнює еволюційний розрив між двома великими групами гігантських вірусів, які раніше вважалися занадто далекими через різний розмір геному. Завдяки спільним генетичним рисам та специфіці вибору господарів, дослідники запропонували створити для фуртивовірусу та споріднених йому агентів окрему родину під назвою Manesviridae.

Автори дослідження підкреслюють, що така знахідка демонструє неймовірну гнучкість вірусної еволюції. Мікроорганізми здатні нарощувати свій геном задля виживання у мінливому середовищі, позбавляючись при цьому необов'язкових базових генів.

Оскільки віруси не складаються з клітин, їх традиційно виносили за рамки загального древа життя. Проте вивчення гігантських патогенів здатне розкрити таємницю появи еукаріотів – організмів, що мають сформоване ядро (включаючи рослини, тварин та людей), на відміну від бактерій.

Існує гіпотеза, що саме давня вірусна експансія колись підштовхнула клітини створити ядро як захисний бар'єр проти інвазій. Фуртивовірус із його проміжним типом реплікації наочно демонструє можливий еволюційний місток між різними механізмами взаємодії клітини та вірусу. Хоча це ще не є остаточним доказом теорії, знахідка дає вагоме підтвердження того, як еволюційний тиск формував сучасне біорізноманіття нашої планети.

OBOZ.UA пропонує дізнатися, що таке хантавірус і чому він небезпечний.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.