Вчені виявили людський рід, про який ніхто не знав: де він жив

Вчені виявили людський рід, про який ніхто не знав: де він жив

Дослідження древньої ДНК з археологічної пам’ятки Донгхулінь поблизу Пекіна виявило раніше невідому лінію північно-східноазійських людей, яка існувала ще близько 11 тисяч років тому. Цей рід відокремився від інших груп десятки тисяч років раніше і зберігся після закінчення льодовикового періоду, попри значні кліматичні зміни.

Знахідка показує, що в Північній Східній Азії людські популяції були набагато різноманітнішими, ніж вважалося, а культурні зміни не завжди супроводжувалися повною заміною населення. Результати опубліковано в журналі *Current Biology* під керівництвом дослідниці Цяомей Фу.

Прихована гілка людства

Аналіз геному приблизно 11-тисячолітнього індивіда з Донгхуліня показав глибоко дивергентну північно-східноазійську лінію, яка не збігається з жодною відомою раніше популяцією. Ця група відокремилася від інших ще в пізньому плейстоцені, ймовірно, близько 19 тисяч років тому. На відміну від Європи, де старі популяції часто повністю витіснялися новими, ця лінія демонструє значну стійкість після закінчення льодовикового періоду. Дослідники підкреслюють, що це може бути "раніше не розпізнана предкова компонента", яка свідчить про недостатньо вивчену складність доісторичного населення Азії.

Популяційна генетика. Джерело: sciencedirect.com

Життя на межі зміненого світу

Пам’ятка Донгхулінь датується періодом переходу від палеоліту до неоліту (приблизно 11-9 тисяч років тому). Тут люди вже використовували кераміку, обробляли рослини та починали одомашнювати просо, переходячи від мисливства-збиральництва до осілого способу життя. Археологічні знахідки вказують на відносну стабільність культурних практик протягом століть. Водночас генетичний склад населення за цей час суттєво змінився: молодший індивід (близько 9,5 тисяч років тому) мав іншу предкову лінію, ближчу до населення Монгольського плато. Це доводить, що культурна безперервність не обов’язково означає генетичну безперервність.

Складна мережа взаємодій

Древні жителі Північної Східної Азії не були ізольованими. Генетичні дані показують зв’язки з регіоном річки Амур на північному сході та з групами далі на заході.

Географічний розподіл та структура популяції особин донгхулінів та опублікованих популяцій. Джерело: sciencedirect.com

Підтвердженням слугують археологічні артефакти – прикраси з морських мушель та шкаралупи страусових яєць, які вказують на далекі торгівельні або міграційні шляхи. Така взаємодія свідчить про широку мережу контактів навіть у складних постльодовикових умовах.

Кліматичний тиск і людська винахідливість

Закінчення льодовикового періоду принесло потепління, але також нестабільність – зміни опадів, екосистем і доступності ресурсів. Дослідники вважають, що саме цей тиск стимулював інновації: люди почали активніше експериментувати з новими джерелами їжі та технологіями. Перехід до землеробства в регіоні відбувався повільно і нерівномірно, залежно від місцевих умов, а не як швидка революція. Це відрізняється від деяких інших регіонів світу і підкреслює унікальність північно-східноазійського шляху.

Виживання без спадщини

Попри те що невідома лінія пережила кліматичні перетворення, її внесок у сучасні популяції мінімальний. Генетичні маркери молодшого індивіда зустрічаються рідко і лише спорадично в окремих районах Китаю та Японії. Це означає, що цілі гілки людства могли існувати тисячоліттями, а потім майже зникнути, залишивши лише слабкі генетичні сліди. Такий факт змушує переглянути уявлення про те, як формувалася сучасна генетична різноманітність.

Переосмислення історії людства

Знахідка в Донгхуліні показує, що в Північній Східній Азії різні групи людей співіснували, взаємодіяли та адаптувалися паралельно, а не через просту заміну. Культурні ідеї, такі як виготовлення кераміки чи вирощування рослин, могли поширюватися незалежно від великих міграцій населення. Це контрастує з Європою, де поширення землеробства часто супроводжувалося значними популяційними зсувами. Таким чином, регіон постає як важливий центр ранніх інновацій, де різноманітність зберігалася довше, а зміни відбувалися поступово.

Дослідження відкриває нові питання: наскільки поширеною була ця прихована лінія, скільки ще невідомих груп існувало і чому деякі з них зникли? Для відповідей потрібні додаткові зразки древньої ДНК з усього регіону. 

OBOZ.UA писав раніше, що археологи в Естонії знайшли доісторичне городище, яке розкрило нові дані про взаємозв'язки між людьми.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.