У Туреччині археологи виявили храм бронзової доби, якому 5000 років. Фото

На території турецького кургану Тадим археологи розкопали монументальний храмовий комплекс, споруджений приблизно у 3000 році до нашої ери. Знайдені архітектурні елементи свідчать про те, що будівля використовувалася виключно для сакральних потреб, таких як богослужіння та підношення жертв.

Ця знахідка суттєво розширює розуміння вчених про духовне життя та церемоніальні традиції давніх мешканців Анатолії, повідомляє Ancientist. Виявлене святилище має чітко розплановане внутрішнє зонування. Усередині приміщення дослідники розчистили два кам'яні вівтарі та три спеціально облаштовані вогнища, призначені для ритуальних цілей.

За словами керівника експедиції Емре Чайира, таке високе скупчення культових елементів в одному місці вказує на тісний зв'язок між сакральним вогнем і сакральними діями.

Хоча точний характер древніх обрядів ще належить встановити, вчені припускають, що вівтарі слугували для принесення їжі, напоїв або тварин, тоді як у вогнищах спалювали жертви чи готували спеціальні речовини. Наразі археологи готують лабораторні аналізи залишків попелу та органіки, щоб відтворити повну картину давніх ритуалів.

Розкопки на території Тадим-Хююк

Це вже другий сакральний об'єкт, знайдений на території Тадим-Хююк, що підтверджує особливий статус кургану як великого релігійного центру. Раніше тут відкрили ще давніший ритуальний майданчик віком близько 6000 років, де виявили священні вогнища з барельєфами людських постатей та биків.

Науковці зазначають, що стилізовані зображення дорослих і дітей на ранніх вогнищах символізували культ родючості та захист роду, а силуети бика – могутність і добробут. Наявність кількох хронологічних шарів із культовими спорудами доводить, що це місце залишалося важливим осередком вірувань протягом багатьох століть.

Окрім архітектурних пам'яток, під час дослідження Пагорба Тадим було зібрано багату колекцію артефактів. Серед них особливу цінність становлять 12 фрагментів полірованої кераміки типу "Караз", а також вишукана посудина із зображенням гірського козла, створена приблизно у 3200 році до н. е.

Поширення керамічного стилю Караз, притаманного Східній Анатолії та Південному Кавказу, свідчить про те, що місцева громада не була ізольованою. Вона підтримувала активні торгівельні та культурні контакти з сусідніми регіонами, формуючи складну соціальну структуру поселення.

Археологічна пам'ятка Тадим-Хююк розташована за 15 кілометрів від міста Елязиг. Вона являє собою пагорб розміром 120 на 130 метрів, що підіймається на 20 метрів над довколишньою місцевістю, а його вершину увінчують залишки середньовічної фортеці.

Глибинні розкопки показують, що люди безперервно проживали та зводили будівлі на цьому місці від епохи неоліту до часів Османської імперії. Завдяки такій багатошаровості дослідники мають змогу простежити зміну цілих цивілізацій в одному місці, хоча поточні роботи зосереджені саме на горизонтах ранньої бронзової доби.

Розкопки тривають під патронатом Міністерства культури та туризму Туреччини в межах масштабного національного проєкту "Спадщина майбутньому". До складу наукової групи входять профільні фахівці та реставратори, які консервують знахідки одразу після їх вилучення з ґрунту.

OBOZ.UA писав, що на території Північної Македонії було виявлено сакральний комплекс елліністичного періоду. Археологи вважають, що понад 2300 років тому там проводили релігійні обряди.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.