Археологи знайшли сакральний комплекс стародавніх греків, де проводилися жертвоприношення: подробиці розкопок

Археологи виявили на території Північної Македонії унікальний сакральний комплекс елліністичного періоду, де понад 2300 років тому, ймовірно, проводили релігійні обряди, жертвоприношення, ритуальні узливання та спільні бенкети. Серед найцінніших знахідок – посудина із зображенням богині, фрагменти розкішного церемоніального ложа, імпортний грецький посуд та численні кістки жертовних тварин.

Про це повідомляє Arkeonews. Видання посилається на керівника археологічного проєкту Деяна Джорджиєвського.

Розкопки відкрили нову сторінку в історії поселення Градиште

Дослідження проводилися на Нижній терасі давнього поселення Градиште поблизу села Младо-Нагоричане на півночі Північної Македонії. 

Виявлені останки включають можливу священну стіну огородження, будівлі, що містять посуд для обітниці та зберігання,  кістки жертовних тварин і винятково рідкісні фрагменти багато прикрашеного церемоніального ложа.

Попередні археологічні сезони вже засвідчили, що ця ділянка мала особливе значення. Тут виявили висічені у скелі споруди IV століття до нашої ери, кам'яні конструкції, схожі на кургани, невеликі ритуальні ями, жертовні посудини та басейн для обрядового очищення.

Нові знахідки ще більше зміцнили припущення вчених, що Нижня тераса була не житловим кварталом, а спеціально організованою священною територією.

Посудина із зображенням богині Деметри

Однією з найцікавіших знахідок став великий керамічний піфос – посудина для зберігання зерна чи інших продуктів, із відбитком жіночого божества.

Археологи припускають, що на ньому зображена Деметра – давньогрецька богиня землеробства, родючості та зміни пір року.

На відбитку вона тримає ріг достатку, а іншою рукою здійснює ритуальне зливання вина з канфара на триніжок – традиційний жертовний вівтар.

Цікаво, що край самої посудини прикрашений орнаментом, виконаним за допомогою відбитків персня.

Дослідники наголошують, що хоча остаточно підтвердити особу богині поки неможливо, символіка достатку та ритуального узливання добре узгоджується з версією про культове призначення цього місця.

Священна територія була відокремлена від поселення

На південь від знайденої споруди археологи розкрили залишки масивної стіни.

На їхню думку, вона могла бути периболом – спеціальною огорожею, яка відокремлювала священну територію (теменос) від решти поселення.

Хоча самого храму досі не виявлено, планування будівель та концентрація культових предметів свідчать, що саме ця частина Градиште була центром релігійного життя.

Жертвоприношення завершувалися спільними бенкетами

Особливу увагу археологів привернуло невелике приміщення, розташоване біля ймовірної священної огорожі.

У ньому знайшли велику кількість кісток диких кабанів, кіз та інших тварин, а також дорогий елліністичний посуд для вина і трапез.

Серед знахідок – канфари стилю West Slope, гутуси, чорнолакові чаші, прикрашені штампованими пальметами, амфори, гідрії, світильники та теракотові статуетки.

На думку дослідників, поєднання жертовних останків, винного посуду та дорогого столового начиння свідчить, що після ритуалів тут відбувалися спільні церемоніальні трапези.

Археологи порівнюють цей комплекс із відомими обідніми приміщеннями святилища Деметри та Персефони в давньогрецькому Коринфі, де віруючі також збиралися для ритуальних бенкетів.

Унікальна знахідка – оздоблення церемоніального ложа

Ще одним винятковим відкриттям стали фрагменти багато оздобленого дерев'яного ложа-кліне, яке використовували під час урочистих трапез.

Археологи знайшли частину декоративної ніжки ложа, а також рельєф із зображенням божества, що тримає ритуальну чашу – фіалу.

Ймовірно, ця композиція була частиною більшої сцени із богами, які беруть участь у святковій процесії або ритуальному бенкеті.

Подібні декоративні елементи раніше знаходили лише у багатих елліністичних похованнях у Пеллі та царських гробницях Айгая – найважливіших центрах античної Македонії.

Особливо незвичним є те, що в Градіште ці дорогі предмети були знайдені не в палаці чи мавзолеї, а в порівняно невеликому приміщенні. Це свідчить, що його значення визначалося не архітектурою, а обрядами, які тут проводилися.

Поселення було значно розвиненішим, ніж вважалося

За словами археологів, ще під час попередніх досліджень у Градиште було відкрито велику будівлю з внутрішнім перистильним двором, прикрашену розписною штукатуркою.

Там також знайшли численні імпортні амфори та вишукану кераміку.

Усе це свідчить, що мешканці поселення у IV–III століттях до нашої ери були активною частиною економічного, культурного та політичного життя Македонського царства, а не ізольованою гірською громадою.

Нове відкриття додає до цієї картини ще один важливий елемент – розвинене релігійне життя. Сукупність жертовних посудин, зображень ритуальних узливань, дорогого імпортного посуду, кісток тварин та елементів розкішного ложа свідчить про добре організовані церемонії, у яких, імовірно, брали участь представники місцевої громади або еліти.

Археологи продовжать пошуки храму

Наступним етапом досліджень стане повне розкриття споруд, виявлених під час нинішнього сезону розкопок.

Керівник експедиції Деян Джорджиєвський зазначив, що головною метою є встановлення взаємозв'язку між огорожею священної території, приміщенням для ритуальних трапез та іншими будівлями комплексу.

Дослідники також сподіваються з'ясувати, чи існував на території Градиште повноцінний храм, який міг бути центральною спорудою цього сакрального комплексу.

Як повідомляв OBOZ.UA, у Словаччині археологи розкопали великий римський військовий табір, який датується другою половиною II століття нашої ери. Разом із залишками укріплень дослідники знайшли людські скелети, зброю, елементи обладунків, монети та сліди військового взуття.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!