Відео дня
Щури "збожеволіли" і знищили ліси на острові Пасхи: вчені дізналися сенсаційний факт
Історія острова Пасхи багато в чому залишається загадкою навіть для вчених. Але нове дослідження проливає світло на те, чому цей загублений в океані клаптик суші втратив усі дерева. Відповідальність за екологічну катастрофу покладають на щурів.
Як пише видання Discover Wildlife, нову роботу було опубліковано в Журналі археологічної науки. Згідно з її висновками, люди не були єдиними винуватцями зникнення дерев на віддаленому тихоокеанському острові. Неабиякий внесок зробити також привезені ними гризуни.
Острів Пасхи, який також називають Рапа-Нуї, найбільш відомий двома речами. Перша – це, безумовно, кам’яні статуї моаї. А також тим, що колись тут зникли всі дерева, що спричинило справжню катастрофу. Нове дослідження вивчає причини цієї катастрофи більш детально.
Як встановили автори роботи Карл Ліпо та Террі Гант, до прибуття людських поселенців острів Пасхи покривали зарості унікального виду великих пальм. Ці дерева досягали зрілості за 70 років і могли жити до 500 років.
Потім, приблизно в 1200 році нашої ери, на Рапа-Нуї прибули полінезійські поселенці. Вони привезли з собою солодку картоплю для вирощування і полінезійських щурів, м’ясо яких теж входило до їхнього раціону. Місцеві умови виявились для щурів надзвичайно сприятливими. Вони почали селитись в кронах пальм і харчуватись їхніми плодами. "Пальмові горіхи – це цукерки для щурів, тож щурі злетіли з котушок", – пояснює Ліпо.
На додачу до великої кількості їжі, на острові Пасхи не водилось природних ворогів, які би могли контролювати щурячу популяцію. В настільки вигідних умовах вони почали нестримно розмножуватись. Протягом 50 років їх стало 11 мільйонів. І вони з’їдали стільки пальмових горіхів, що знищили приблизно 95% їхнього насіння.
Враховуючи, як багато часу деревам потрібно було для повноцінного розвитку, у них не залишилось жодних шансів на виживання. Проблему ускладнювало те, що поселенці вирубували дерева під поля солодкої картоплі. А окремі ділянки лісів спалювали, щоб отримувати попіл для добрив.
За наступні 450 років це все призвело до винищення 20 мільйонів дерев. До моменту, коли європейці прибули на початку 16 століття, на острові залишалось зовсім небагато пальм. Втім, все ще можна було знайти певну кількість молодих саджанців, з яких би можна було відновити популяцію дерев, але європейці привезли з собою овець, які з радістю ласували молодими рослинами. І це остаточно знищило унікальний вид рослин.
Тим не менше, зникнення острівних пальм не стало тією проблемою, яка призвела до зникнення з острова Пасхи людей. Поселенці не використовували м'яку деревину, щоби перевозити свої статуї, будувати житло чи каное. Для виживання вони вирощували інші рослини.
Справжній занепад Рапа-Нуї стався уже в XIX столітті. Тоді хвороби та работоргівля, зокрема насильницьке вивезення третини жителів перуанцями, призвели до різкого скорочення населення.
А полінезійських щурів зрештою теж спіткала сумна доля. Після зникнення пальм, які давали їм поживу, гризуни теж занепали. А решту винищили норвезькі щури, які прибули на остів з європейськими поселенцями.
Раніше OBOZ.UA розповідав, які докази вказують на те, що в Стародавньому Римі гладіаторами були жінки.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.