Чи були у Стародавньому Римі жінки-гладіатори: вчені дали відповідь

Коли ми уявляємо гладіаторські бої в Стародавньому Римі, перед очима постають мужні чоловіки у важких обладунках, що виходять на арену під рев натовпу. Проте історія цього видовища має менш відомі сторінки, де фігурують і жінки. Їх участь у боях не була масовою, а згадки про них зустрічаються рідко — у написах, хроніках та кількох артефактах.

Відео дня

Саме тому жіночі поєдинки вважаються більш екзотичним та привілейованим явищем, ніж звичайною практикою. Попри брак інформації, дослідники погоджуються: жінки-гладіатори у Римі таки існували, пише Live Science.

Що відомо про гладіаторів

Джерел, які свідчать про участь жінок у гладіаторських боях, небагато: лише близько десятка письмових згадок, кілька законів і декілька артефактів із зображеннями бійчинь. У I–II століттях нашої ери сенат декілька разів вводив заборони на участь жінок у боях, особливо представниць шляхетних родів. Остаточну заборону встановив імператор Септимій Север, що вказує на те, що жінки-гладіаторки були помітними та викликали суспільний інтерес — інколи навіть скандальний.

Хто потрапляв на арену

Більшість гладіаторів-чоловіків були рабами, і це, ймовірно, стосувалося й жінок: полонянок, злочинниць або боржниць. Проте деякі джерела згадують і жінок з вищих станів, які виходили на арену добровільно, шукаючи слави або бажаючи епатувати суспільство. Подібні випадки вважалися ганьбою для знаті, але водночас вони робили шоу ще популярнішим серед глядачів.

Підготовка та бойовий стиль

Про систему тренування жінок у гладіаторських школах відомо мало. Існують припущення, що вони могли отримувати базову підготовку, а їхній стиль бою був наближений до деяких типів гладіаторів, наприклад провокаторів. Доказом цього служить рельєф із Галікарнаса, де дві жінки зображені зі щитами й мечами та сценічними псевдонімами, що підкреслюють театральність виступу. Цікаво, що на багатьох зображеннях жінки показані без шоломів — можливо, щоб глядачі могли бачити їхні обличчя.

Краса як частина вистави

Деякі тексти натякають, що у відборі жінок важливу роль відігравав зовнішній вигляд, а не бойова майстерність. Жінки-гладіаторки нерідко з'являлися у видовищах, організованих імператорами, і такі шоу були дорогими та ексклюзивними. Їхня поява була радше особливим елементом програми, спрямованим на здивування глядачів, ніж демонстрацією бойового мистецтва.

Немає жодного письмового свідчення про загибель жінки-гладіаторки та жодного знайденого надгробка. Історики припускають, що їх не змушували битися до останнього подиху. Для римлян така загибель жінки виглядала б неприйнятною і суперечила очікуванням суспільства. Водночас деякі поети й автори відзначали, що ці жінки могли демонструвати неабияку хоробрість, чим нагадували легендарних амазонок.

Таким чином, жінки-гладіаторки не були вигадкою чи рідкісним міфом — вони реально існували, хоча й не мали значного впливу на римську військову культуру. Їх участь у боях була здебільшого елементом видовищності, соціального виклику та імператорської розкоші. Попри малу кількість доказів, ці історичні постаті залишили помітний слід, підкреслюючи, що навіть суворі рамки античних традицій не могли повністю обмежити жіночу присутність у найнесподіваніших сферах життя.

OBOZ.UA також пропонує дізнатися про таємниче графіті із зображенням гладіаторів в Помпеях та хто був їхнім автором.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.