Навколо Землі можуть обертатися мінімум 6 "мінімісяців": звідки вони взялися

Землю можуть оточувати не лише штучні супутники та Місяць. Нове дослідження показує: у будь-який момент часу навколо нашої планети можуть тимчасово обертатися до шести дрібних супутників, утворених із уламків Місяця.

Відео дня

Ці об’єкти – малі, швидкі та майже невловимі для телескопів, але вони відкривають нові горизонти для науки й навіть для комерції. Деталі розповіло видання Space.

Місячні уламки на орбіті

Коли астероїд влучає в поверхню Місяця, частина матеріалу, що викидається в результаті удару, має достатню швидкість, щоб покинути місячну гравітацію. Хоча більшість уламків врешті-решт потрапляють на орбіту навколо Сонця, деякі тимчасово можуть бути захоплені гравітаційним полем Землі. Такі об'єкти дослідники називають мінімісяцями.

"Це своєрідний квадратний танець, де партнери регулярно змінюються і на деякий час залишають танцпол", – пояснив Роберт Джедіке, дослідник Гавайського університету та провідний автор статті, опублікованої в журналі Icarus.

За його словами, в середньому один такий мінімісяць обертається навколо Землі протягом дев’яти місяців, перш ніж залишити орбіту і вирушити у власну подорож Сонячною системою.

Що таке мінімісяць

Попри відсутність офіційного визначення від Міжнародного астрономічного союзу, мінімісяцями умовно вважають об’єкти, які:

тимчасово гравітаційно пов’язані із Землею;
здійснюють хоча б один повний оберт навколо планети;
на певному етапі перебувають ближче, ніж у чотириразовій відстані між Землею та Місяцем.

Деякі мінімісяці походять із поясу астероїдів, однак нові дані свідчать, що чимала частина з них – уламки самого Місяця.

У 2016 році телескоп Pan-STARRS1 виявив об'єкт Камо'оалева (469219), що обертається навколо Сонця синхронно з Землею. Подальший аналіз показав, що цей фрагмент – найімовірніше, частина Місяця, викинута під час утворення кратера Джордано Бруно близько 1–10 мільйонів років тому.

Ще один приклад – об’єкт 2024 PT5, відкритий у 2023 році. Його спектральні характеристики вказують на місячне походження. Обидва випадки змінили уявлення вчених про те, як формуються тимчасові супутники Землі.

Скільки їх може бути

Моделювання показало, що приблизно п’ята частина уламків, викинутих із Місяця в космос, можуть бути тимчасово захоплені Землею. За розрахунками Джедіке, у будь-який момент навколо Землі може обертатися в середньому 6,5 мінімісяців.

Проте дослідник наголошує: цей прогноз умовний, а рівень невизначеності – величезний. Остаточна кількість таких об’єктів залежить від багатьох невідомих параметрів – від розміру кратера до швидкості уламків.

"Ймовірно, наші телескопи вже б виявили більше таких об’єктів, якби їх було справді багато", – зауважує Джедіке.

У чому проблема

Основна складність у виявленні мінімісяців – їхній малий розмір і швидкий рух. Більшість таких об'єктів мають діаметр 1–2 метри, це розмір легкового автомобіля або позашляховика. Їх важко побачити навіть найсучаснішими телескопами, адже вони мають бути дуже близько до Землі, щоб бути достатньо яскравими. Але така близькість означає і надзвичайно швидкий рух, через що замість точки на зображенні утворюється слід, який комп’ютерним алгоритмам важко розпізнати.

Джедіке наводить приклад: об’єкт 2020 CD3 телескоп Catalina Sky Survey зафіксував лише дві ночі з тисячі, коли він був у зоні видимості. Але навіть це – позитивний сигнал для майбутніх пошуків.

Комерційні та наукові перспективи

Тимчасові супутники можуть стати цікавими цілями для космічної індустрії. Їхня орбіта наближена до земної, а отже, потрібно менше палива для досягнення. Це відкриває перспективу видобутку мінералів або води без польоту до далеких астероїдів.

У науковому ж аспекті мінімісяці допоможуть: