Відео дня
Люди втрачають мотивацію і роблять помилки: вчені розповіли, яку небезпеку приховує ШІ
Група дослідників зі США та Великої Британії провела дослідження того, як штучний інтелект впливає на роботу мозку, і результати невтішні. По-перше, ШІ практично одразу викликає залежність, через що люди втрачають мотивацію. А по друге, раптове зникнення доступу до допомоги ШІ провокує хвилю помилок.
Про це йдеться в дослідженні групи вчених з Меллонського, Оксфордського, Массачусетського та Каліфорнійського університетів. Результати дослідження вже зрозумілі з його назви – "Допомога ШІ знижує наполегливість і шкодить самостійній роботі".
Як проводився експеримент
Дослідники провели двійку незалежних дослідів на групах з 350 та 670 дорослих освічених людей. Обом групам давали однакові, доволі прості математичні завдання – виконати рівняння на основі дробів. Половині учасників (обраних випадковим чином) надали доступ до мережевого асістента GPT-5 OpenAI, інша половина вирішувала завдання самотужки.
На середині іспиту групі з ШІ доступ до асистентів було відключено.
Передбачувані результати
Результати таких дослідів неважко передбачити – кількість правильних відповідей у групи з ШІ була меншою за групу без ШІ. Тобто люди, які спочатку користувались допомогою мережевих асистентів, без такої допомоги припускалися помилок набагато частіше, ніж ті, хто намагався вирішувати завдання самотужки.
У заключному експерименті математику замінили літературою, з питаннями на розуміння прочитаного. Та результати були такі самі.
Висока ціна
Йдеться не про вартість доступу до послуг мережевих асистентів, а про вартість самої їхньої допомоги. Хоча "допомога ШІ покращує безпосередню продуктивність, вона також має надвисоку когнітивну ціну", стверджують дослідники.
Після низки експериментів вони з’ясували, що лише десять хвилин використання ШІ робить людей залежним від цієї технології. Причому мова йде саме про залежність на кшталт наркотичної. Це вчені побачили, коли раптово вимикали піддослідним доступ до мережевих асистентів.
Окрім згаданих хвиль помилок, таке вимикання також провокувало істерики у піддослідних, агресію та відмову від подальшого досліду.
Що кажуть вчені
"Як тільки ШІ забирають у людей, це не означає, що люди просто дають неправильні відповіді. Головне – що вони вже далі навіть не бажають пробувати без ШІ. Наполегливість людей, м’яко кажучи, падає", – каже співавторка дослідження, доцентка Каліфорнійського університету Рейчел Дубей.
На її переконання, бездумне впровадження ШІ в освітньому секторі може призвести до "покоління учнів, які не знатимуть, на що вони здатні", причому у подальшому "це розмиє людські інновації та креативність".
Чи є позитив
Щоправда, не все так похмуро, як може здатися на перший погляд. Зазначена група вчених виявила і світлі моменти щодо використання ШІ. Так піддослідні, що використовували ШІ для підказок та роз'яснень, а не питали у нього одразу відповідь, після вимкнення асистентів помилялися не більше за інші групи.
Тобто, суть у тому, як само потрібно користуватись допомогою ШІ. Як інтелектом, що виконає роботу за тебе – погано. А як суто довідковим матеріалом – навпаки, гарно. І це підтверджується іншим дослідженням, що довело: працівники, які використовують ШІ, насправді працюють старанніше та довше за інших.
Як повідомляв OBOZ.UA, нещодавно бездумне використання штучного інтелекту привело учнів 8 класу однієї з київських шкіл до провалу на тесті. А саме – діти віддали перевагу можливостям ШІ і у результаті написали роботу не за тією повістю "Маруся" (в класичній українській літературі є два твори з такою назвою – у Григорія Квітки-Основ'яненка (1832 р), та у Марії Вілінської (Марко Вовчок, 1870 р)).
Також OBOZ.UA розповідав, як використання штучного інтелекту для створення підручника з літератури викликало скандал у мережі.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!