Дерінкую: яким було тисячолітнє 18-поверхое підземне місто на 20 000 людей

У той час як стародавні цивілізації зводили піраміди і зикурати, мешканці Анатолії, що на території сучасної Туреччини, обрали інший шлях, створюючи багаторівневу підземну мережу. Історики припускають, що перші рівні міста Дерінкую з’явилися ще у VIII–VII століттях до н. е., за часів фригійців – індоєвропейського народу, що мешкав у Центральній Анатолії.

Відео дня

Втім, уся структура розвивалася століттями. Особливо інтенсивно – у добу Візантії, коли Каппадокія перетворилася на осередок християнства і притулок для вірян у періоди арабських та сельджуцьких набігів. Експерти розповіли про унікальне підземне місто, що мало аж 18 поверхів.

Сотні років ці лабіринти рятували мешканців від ворогів, і тільки в 1969 році вхід до них випадково виявив місцевий житель, коли робив ремонт у себе вдома.

Дерінкую – не просто катакомби, а повноцінне місто, яке могло вмістити до 20 тисяч людей разом із худобою та провізією. Його глибина сягає 60 метрів, а кількість рівнів – близько 18-ти. І кожен рівень мав своє призначення: житлові кімнати, склади, храми, школи, вентиляційні шахти, кухні із закопченими стелями, стайні, резервуари для води і навіть зерносховища. Усе було продумано до дрібниць, щоб під землею можна було жити тижнями, а то й місяцями.

Увагу дослідників привернули системи вентиляції: десятки вертикальних шахт постачали свіже повітря на всі рівні, деякі з них також виконували функції колодязів. Інженерне рішення цих споруд і сьогодні викликає подив. Вентиляція в глибинах була настільки досконалою, що навіть під час повної ізоляції мешканці не задихались.

Особливо вражає система оборони. Вузькі коридори перегороджувалися масивними круглими кам’яними дверима, які можна було замкнути зсередини. Ці камені важили до кількох тонн і могли ефективно зупинити ворога.

Геологія Каппадокії зіграла вирішальну роль у появі таких міст. Вулканічний туф – м’який для обробки, але достатньо міцний, щоб утримати складну інфраструктуру, – став ідеальним матеріалом для створення мережі підземних поселень.

Дерінкую не був унікальним: інші міста, як-от Каймакли, були з’єднані підземними переходами, утворюючи цілу систему прихованих шляхів.

Незважаючи на свою глибину й замкненість, життя в Дерінкую було активним. Тут молилися, навчалися, працювали й чекали моменту, коли можна буде знову вийти на поверхню.

Як не парадоксально, але сучасна історія Дерінкую почалася з випадку. Мешканець села, роблячи ремонт у власному домі, натрапив на незвичну стіну. За нею виявився вхід у глибокий тунель. Дослідження продовжуються й досі, ймовірно, значна частина міста ще чекає на відкриття.

Сьогодні Дерінкую – один із найзагадковіших об’єктів історичної спадщини Туреччини. Хто був першим, хто вирішив спуститися під землю? Як тут жили люди? І які ще таємниці зберігає підземне місто? Відповіді на ці питання ще мають знайти історики та археологи.

Також OBOZ.UA розповідав, куди насправді зник народ майя та чому цю історію назвали попередженням для людства.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.