Чумацький Шлях "зʼїв" іншу галактику: вчені знайшли сліди
Дослідження хімічного складу та траєкторій руху специфічних зірок у Чумацькому шляху дозволило науковцям виявити докази масштабного космічного злиття, що відбулося на світанку формування Всесвіту.
Астрофізик Федеріко Сестіто з Університету Хартфордшира зазначає, що ці об'єкти могли належати одній із найперших малих галактик, які виникли невдовзі після Великого вибуху. Вивчення таких реліктових зірок є надзвичайно важливим для відтворення хронології розвитку нашої Галактики та розуміння еволюції космічних структур загалом, пише Live Science.
Виявлені світила розташовані незвично близько до галактичного диска, що кидає виклик попереднім уявленням про розподіл залишків давніх злиттів у гало. Це відкриття підкреслює, що масивні галактики, подібні до нашої, не народжуються цілісними, а поступово "збираються" протягом мільярдів років, поглинаючи менші системи.
Хімічний "відбиток" стародавніх зірок
Перші зірки у Всесвіті складалися переважно з водню та гелію, а важчі елементи, які астрономи називають "металами", синтезувалися вже в їхніх надрах. Відповідно, кожне наступне покоління зірок народжувалося з газових хмар, збагачених металами від вибухів попередників.
Дослідники ідентифікували 20 дуже старих зірок із низьким вмістом металів, що рухаються поблизу галактичного диска – регіону, де зазвичай знаходяться молоді та "металеві" зірки, як наше Сонце. Низька металічність цих об'єктів стала ключовим доказом того, що вони сформувалися в набагато меншій, примітивній системі, яка згодом стала частиною Чумацького Шляху.
Космічний об'єкт, який став "жертвою" поглинання, отримав назву Локі на честь скандинавського бога хитрості та підступності. Федеріко Сестіто пояснює такий вибір тим, що природа цих зірок тривалий час залишалася незрозумілою і "вводила в оману" дослідників.
Головна складність полягала в орбітах: частина зірок рухається в напрямку обертання Чумацького Шляху, а частина – у протилежному. Комп'ютерне моделювання показало, що такий хаотичний розподіл можливий лише за умови, якщо злиття відбулося дуже рано (приблизно через 3 мільярди років після Великого вибуху), коли наша Галактика ще не мала чіткої структури диска. Маса поглинутої галактики Локі, за оцінками вчених, становила близько 1,4 мільярда сонячних мас.
Методи дослідження та космічна картографія
Щоб вистежити "чужинців", команда вчених використала комбінацію потужних інструментів:
- Спектрограф Канада-Франція-Гаваї: пристрій дозволив детально проаналізувати хімічний склад кожної зірки.
- Космічний телескоп Gaia: він надав надточні дані про відстані до зірок та їхню швидкість у просторі.
Замість того щоб розпорошитися у далекому сферичному гало, як очікувалося від давніх злиттів, ці зірки знаходяться в межах лише 6 500 світлових років від Сонця. Це вказує на те, що внутрішні регіони нашої Галактики можуть приховувати ще багато подібних таємниць.
Попри перспективність відкриття, вчені зазначають, що вибірка з 20 зірок є занадто малою для остаточних висновків. Кожне таке спостереження вимагає близько чотирьох годин роботи телескопа, що робить процес збору даних тривалим.
Незабаром нові спектроскопічні установки дозволять аналізувати сотні подібних об'єктів одночасно. Астрономи сподіваються, що подальше картографування зірок із низьким вмістом металів допоможе підтвердити існування Локі та знайти сліди інших карликових галактик, які допомогли Чумацькому Шляху стати тим величним домом для людства, яким ми бачимо його сьогодні.
OBOZ.UA писав, що в міжгалактичному просторі було помічено зоряний потік, який майже в десять разів більший за Чумацький Шлях.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
