Чому з віком час рухається швидше: нове дослідження
Майже кожен дорослий знайомий із відчуттям, ніби-то роки пролітають дедалі швидше. Чому так відбувається – загадка, яка довго хвилювала як філософів, так і науковців.
Нове дослідження нейробіологів, опубліковане у журналі Communications Biology, нарешті пропонує переконливе пояснення цього феномену. З віком мозок змінює спосіб сприйняття подій, спрощуючи і згладжуючи потік життя. Але це не вирок: нові враження, зміни та емоції можуть "уповільнити" час, наповнюючи кожен день змістом і спогадами.
Як мозок сприймає плин часу
Вчені з Кембриджського центру дослідження старіння мозку (Cambridge Centre for Ageing and Neuroscience, Cam-CAN) проаналізували дані 577 учасників віком від 18 до 88 років, які переглядали восьмихвилинний уривок із класичного серіалу "Alfred Hitchcock Presents" – епізод "Bang! You’re Dead".
Під час перегляду проводилася функціональна МРТ (fMRI), що дозволила відстежити зміни активності мозку у реальному часі.
Вибір саме цього відео не випадковий: попередні дослідження показали, що сцени Гічкока викликають синхронну реакцію мозку у глядачів різного віку та культурного походження. Це робить його ідеальним матеріалом для аналізу того, як мозок розділяє події у часі.
Що виявили нейробіологи
Використовуючи алгоритм Greedy State Boundary Search (GSBS), дослідники проаналізували, як часто мозок переходить від одного стабільного стану активності до іншого.
Результат виявився вражаючим:
- У старших людей мозок переходив у нові стани рідше, і кожен із них тривав довше.
- У молодших – навпаки: мозкова активність змінювалася частіше, фіксуючи більше "подій" за той самий проміжок часу.
Іншими словами, мозок молодих людей "ділиться" час на дрібніші відрізки, тоді як у старших він сприймає події більш узагальнено. Саме тому дорослій людині день здається коротшим, ніж дитині.
Менше подій – швидше минає час
Дослідники пояснюють це явище давньою ще з часів Аристотеля ідеєю: чим більше подій відбувається за певний період, тим довшим він здається. Якщо мозок реєструє менше змін і подій, суб’єктивне відчуття часу стискається – він ніби летить.
Таке сповільнення змін у мозку пов’язують із процесом нейронної дедференціації, що настає з віком. У молодих людей певні ділянки мозку спеціалізуються на окремих видах інформації (наприклад, розпізнаванні облич), тоді як у старших ці зони активуються менш вибірково. Внаслідок цього події сприймаються менш чітко, а межі між ними стираються.
Не лише біологія: внутрішня шкала часу
На думку польської лінгвістки Йоанни Шадури з університету Марії Кюрі-Склодовської, сприйняття часу залежить не тільки від нейронної активності. Ми живемо одразу на двох часових шкалах:
- зовнішній – лінійній, де є години, дні, роки;
- внутрішній – логарифмічній, яка сприймає час відносно прожитих років.
Для п’ятирічної дитини один рік – це 20% її життя, тоді як для п’ятдесятирічного – лише 2%. Тому роки природно здаються коротшими, чим старшою стає людина.
Автори дослідження зазначають, що ми все ще можемо впливати на суб’єктивне відчуття часу.
За словами співавторки роботи Лінди Геерлігс з університету Радбауд (Нідерланди), новизна та емоційність подій допомагають "розтягнути" відчуття часу.
Подорожі, навчання, нові хобі або щирі соціальні взаємодії стимулюють мозок частіше переходити між станами активності, формуючи більше "подій" у пам’яті. Такі періоди здаються довшими і насиченішими, навіть якщо тривають коротко.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чи дійсно тривалий сон збільшує ризик смерті.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.