Чи зможе природа самостійно оновитися? Вчений розповів, що зараз відбувається на місці Каховського водосховища

Академік НАН України Яків Дідух розповів про перші результати польових досліджень на місці колишнього Каховського водосховища. За його словами, робота на оголеному дні розпочалась вже в перші тижні після підриву греблі, і там помітні інтенсивні процеси відновлення природних угруповань.

Інтерв’ю опублікувало видання "Дзеркало Тижня". У матеріалі вчений каже, що разом із науковим колективом і за підтримки низки громадських організацій вони фіксують зміни безпосередньо на місці катастрофи. У розмові також згадано, які дослідження вже проведені і які спостереження виносять на перший план.

Молоді заплавні ліси

У перші тижні після зниження рівня води в місцях, де колись було дно водосховища, масово розвинулися трав'яні та прибережно-водні угруповання – рогіз, очерет, осоки. Далі формуються щільні зарості тополі й верби заввишки до п’яти метрів, поруч лишаються напіввідкриті ділянки піску та мушель, які поступово заселяються рослинністю. Це, за словами Дідуха, вже не пустеля, а жива територія.

Експедиції також фіксують явища, які раніше не спостерігалися з часів затоплення: повернення ряду водних видів і помітні зміни в режимі русла Дніпра. Разом із тим вчений наголошує: ці процеси не означають, що катастрофи не було, наслідки для людей і природи залишаються значними.

Ризики та можливості

Поряд із відтворенням нових біотопів Дідух описує і низку ризиків. Зокрема, руйнування гідросистеми змінило гідрологічний баланс у регіоні, що може позначитися на водозабезпеченні інфраструктури та сільського господарства, а кліматичні зміни лише підсилюють цю вразливість. Він також звертає увагу на юридичний і політичний вимір – питання компенсацій, оцінки збитків і майбутніх рішень щодо відновлення об'єктів інфраструктури.

Науковець звертає увагу на втрати у флорі та фауні, які вже зафіксовані або лишились невивченими через відсутність доступу до частин території. Мова йде про вікові дуби, рідкісні локалітети з ендемічними видами і певні види ссавців та комах, що могли бути знищені під час затоплення і паводків. Також фіксуються процеси проникнення адвентивних (чужорідних) видів – наприклад, гібридних верб, які можуть змінювати місцеві екосистеми.

За підрахунками, які наводить Дідух, лише частина екосистемних послуг можливих зрілих тополево-вербових лісів (приблизно на 30% площі дна) оцінюється в 1,523 мільярда доларів США; у разі повторного затоплення ці сформовані біотопи зазнають додаткових втрат – оцінки збитків від такого сценарію починаються від сотень мільйонів доларів. Це змушує ставити питання не лише економічної доцільності, а й етичності можливого рішення про відновлення великого водосховища в колишньому обсязі.

Що робити тепер

Дідух каже, що повністю лишити територію без спостереження і без плану також небезпечно – природні угруповання можуть бути вразливими і поступатися інвазійним видам, а без людського моніторингу неможливо оцінити і захистити рідкісні популяції. З іншого боку, науковець радить відмовитися від ідеї "гігантоманського" відновлення водосховища у попередніх масштабах без ретельних розрахунків і врахування екосистемних втрат. Оптимальними, на його думку, будуть гнучкі, місцеві рішення – часткове відновлення для зрошення й потреб АЕС, а не повернення до радянських проєктів.

Можливо, це звучить парадоксально, але нинішня ситуація демонструє: природа здатна відновлюватися – і водночас ми повинні дуже обережно підходити до будь-яких планів її "управління". На щастя, сучасна екологічна наука дозволяє робити такі розрахунки й розробляти збалансовану політику, але для цього потрібні фахівці та політична воля.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що після знищення російськими окупантами Каховської ГЕС на дні колишнього водосховища виріс справжній природний вербовий ліс: його висота вже досягає майже восьми метрів. Вони досліджують екосистему колишньої водойми в непростих умовах – у шоломах та бронежилетах, у супроводі працівників національного парку "Кам’янська Січ".

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!