Археологи знайшли унікальний скарб часів Київської Русі. Фото

На Волині археологи зробили відкриття, яке вже називають безпрецедентним для всієї території Київської Русі. Під час масштабних рятівних досліджень у межах княжого Володимира було знайдено скарб, що вражає кількістю та збереженістю предметів.

Відео дня

Йдеться не лише про коштовності, а й про цілісний речовий комплекс, який дозволяє по-новому поглянути на торгівлю й міське життя домонгольського часу. Подробицями поділився у Facebook Віктор Баюк, історик та археолог, керівник експедиції.

Волинська археологічна експедиція ДП НДЦ "Охоронна археологічна служба України" повідомила про один із ключових результатів рятівних археологічних досліджень, проведених у 2025 році в історичному урочищі "Апостольщина" – на території Окольного міста княжого Володимира на Волині.

Окрім значної кількості різноманітних знахідок, про які повідомлялося раніше, у сховку археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) було виявлено унікальний скарб, що вже отримав неофіційну назву "Скарб купця".

"Скарб купця" складається із:

573 цілих давньоруських скляних браслетів;
масивного хреста-енколпіона (облачення священника високого рангу);
9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;
18 ромбічних пряжок;
5 срібних скроневих кілець;
свинцевої накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;
щиткового срібного перстня, бронзового кистеня, пломби із солярним знаком у колі "дорогочинського типу" та ряду інших речей та їх фрагментів".

Комплекс із Володимира налічує 109 типів браслетів, які відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) і діаметром – від 4,0 до 5,9 см. Частина виробів представлена серіями від 5 до 31 екземпляра, інші трапляються в одиничних зразках або невеликих групах.

Наразі науковці інформують лише про браслети, що збереглися цілими. Реконструкція численних фрагментів, знайдених у тому ж сховку, має суттєво доповнити колекцію.

"Виходячи із наповнення "Скарб купця" можна визначити як речовий. Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни", – зазначив Віктор Баюк.

Археологи також пов’язують обставини приховування скарбу з подіями монголо-татарської навали.

"Стосовно обставин сховку то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року", – пояснив вчений.

Ці події описує Галицько-Волинський літопис: "І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа".

Науковці наголошують: результати досліджень мають виняткове значення, адже вперше виявлено настільки чисельний і цілісний комплекс жіночих прикрас домонгольського часу, які раніше траплялися лише у поодиноких зразках. Це дає змогу комплексно проаналізувати одну з важливих категорій міської матеріальної культури Київської Русі.

Після завершення наукового опрацювання всі матеріали буде передано до Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького для створення експозиції. Також не виключається подальше експонування знахідок у музеях національного рівня.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що в Україні 18 тисяч років тому будували оселі із кісток мамонта.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.