Блог | Пошукаємо чоловіка з красівим сперматозоїдом
От прийшли вони перші розмови про ето... про вотето... про вотето вот всьо ето.
- Мама, а чого у тьоті такий животик великий і ворушиться?
- Просто вона в животику носить дитинку. Дитинці там добре от вона і крутиться, а з цим ворушиться животик.
- А як їй поклали туди дитинку?
Малюємо на асфальті яйцеклітину, сперматозоїд, заглиблюємося в поняття кохання.
Розказую, що її називали креветочкою, бо вона була схожа в животику на креветочку, тоді росли ручки, ніжки, з’являлися очка і вушка, носик як у тата, губенята як у мами.
- А як ти мене там заплітала?
Любовь всей жизни — но без секса
Показую вже вдома останнє узі.
- Якась я тут чорна і біла?
Дивиться на мене, потім на себе і каже:
- Ти була дуже гіганцька, коли я була в твоєму животику.
- Ну не гіганцька, але така да, як трактор.
- А тато теж був в животику?
Пояснюю, що всі люди так чи інакше були в животику.
- А в мене теж буде такий животик з ляльою?
- Ну, сподіваюся як виростеш і як захочеш то буде.
- а де ми візьмем сперматозоїд?
- Якщо в тебе буде коханий чоловік, то від нього.
- А де брати коханого чоловіка? В садочку?
- Еммм, в садочку ще не варто!
- На роботі?
- Ну може й на роботі.
- Поїхали на роботу пошукаєм коханого чоловіка з красівим сперматозоїдом.
Дитинство оказується світ буквальний.
