Якими були Суми у 1950-х: старі атмосферні фото

Місто Суми, як і будь-яке інше, зазнало значних змін протягом десятиліть своєї історії. Від колишніх проїзних вулиць, які стали пішохідними зонами, до фасадів будівель, що кардинально змінилися, Суми зберігають у собі відбитки минулих епох.

Відео дня

Завдяки зусиллям фотографа Андрія Мозгового, у мережі з'явилася підбірка атмосферних світлин, що дозволяють зазирнути у минуле міста. Ці кадри, зібрані в групі "Мої Суми" у Facebook, пропонують унікальну можливість побачити, якими були Суми у 1950-х роках.

Підбірка фотографій охоплює різні знакові місця міста, даючи уявлення про його вигляд у середині минулого століття. Серед них:

Червона площа у 1956 році.
Палац культури імені Фрунзе, зафіксований 1 травня 1953 року.
Ще один вид на Червону площу, датований 1955 роком.

Вулиця Лінійна у 50-х роках.
Залізничний вокзал, яким він був у 1958 році.
Червона площа з фонтаном, знімок 1949 року.
Вулиця Леніна у 1956 році.
Вулиця Сталіна у 1958 році.

Заснування та ранній розвиток Сум

Історія Сум бере свій початок після поразки козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у битві під Берестечком у 1651 році. Внаслідок цього, Хмельницький видав указ про переселення людей з Правобережжя на Полтавщину та прикордонні землі з Росією, що згодом стали відомі як Слобожанщина. Протягом десятиліття з 1651 по 1660 роки на цій території виникло багато нових поселень, серед яких були не лише Суми, а й Харків, Тростянець, Лебедин та інші.

Згідно з царським указом від 25 липня 1655 року, у Сумах було дозволено оселитися 100 родинам селян і козаків, які прибули з містечка Ставища на Київщині.

За однією з версій, Герасим Кондратьєв був серед цих переселенців. Ця дата вважається деякими істориками моментом заснування Сум. Рішення про перетворення Суминої слободи на місто Сумин (згодом Суми) було прийняте 1 липня 1656 року, після чого розпочалося будівництво фортеці.

Фортеця у Сумах зводилася протягом 1656-1658 років під керівництвом московського воєводи Кирила Юрійовича Арсеньєва, який прибув до міста з 52 помічниками. Метою фортеці був захист Слобідської України від набігів татар.

Стіни фортеці були зроблені з дубових колод, а під нею був викопаний підземний хід до річки Псел, що забезпечував місто водою під час облог. Фортецю оточували вал і глибокий рів, а природними укріпленнями слугували річки Псел, Сума і Сумка. З півдня місто захищав перекоп між Пслом і Сумкою, зроблений у 1658 році.

У 1658 році Суми офіційно стали центром Слобідського козацького полку, який очолив Герасим Кондратьєв. Завдяки вигідному розташуванню на торговому шляху до Москви через Путивль, місто швидко розвивалося. У 1678 році місто разом з посадом займало значну територію, оточену стіною довжиною понад 7 кілометрів, а навколо неї був рів довжиною понад 7,5 кілометрів. Сумська фортеця мала 27 башт і 8 воріт.

Розвиток міста

У 1702 році було завершено будівництво Воскресенської церкви, яка є найстарішою спорудою Сум, що збереглася до наших днів. Під час Північної війни, перед Полтавською битвою, у Сумах з кінця 1708 року до початку 1709 року перебував Петро I зі своєю ставкою. Саме тут він підписав важливі документи та провів військову нараду, що вплинула на хід війни.

Суми після Другої світової війни

Значний розвиток Сум припав на період після Другої світової війни, починаючи з 1950-х років. Це було пов'язано з активним зростанням промисловості, включаючи машинобудування, хімічну, приладобудівну, харчову та легку галузі. У місті було відновлено та збудовано значну кількість житла, а також запрацювали нові підприємства та заклади освіти й культури.