У мережі показали вокзал у Львові у кінці 1800-х: унікальне фото

Головний залізничний вокзал Львова, який місцеві жителі називають "Двірець", є не просто транспортним вузлом, а справжньою архітектурною та історичною пам’яткою. Сучасна будівля, зведена у 1904 році, вважалася однією з найсучасніших в Європі на момент відкриття.

Відео дня

Вокзал розташований на південний захід від центру міста і займає важливе місце у структурі Львівської залізниці. Він обслуговує поїзди далекого, місцевого та приміського сполучення, будучи ключовою артерією для мільйонів пасажирів.

Його величний фасад та металево-скляний дебаркадер свідчать про багату історію та технічну досконалість свого часу. Цей вокзал, який став свідком епохальних подій, продовжує залишатися однією з головних брам міста.

Нещодавно в мережі з’явилося унікальне історичне фото, що викликало подив і захоплення серед поціновувачів львівської старовини, оскільки на ньому зображено перший Головний залізничний вокзал Львова, будівля якого простояла лише до 1900 року.

Історія львівської залізниці бере свій початок у 1841 році, коли уряд Австрійської імперії затвердив амбітну Програму у справах залізниць. Цей план, зокрема, передбачав будівництво залізничних шляхів у Королівстві Галичини та Волині, а лінія, що з’єднувала Відень та Львів, мала бути завершена до кінця 1863 року. Важливою віхою стало отримання цісарсько-королівським Привілейованим товариством Галицьких залізниць імені Карла Людвіга концесії на будівництво вокзалу у 1858 році. Місцем для будівництва обрали заболочене узгір’я, де після значних зусиль зрештою постала перша будівля.

Відкриття вокзалу, яке відбулося одночасно з запуском Галицької залізниці імені Карла Людвіга на ділянці Перемишль — Львів, стало справжньою подією 4 листопада 1861 року. Ця дата ознаменувала початок залізничного руху на теренах сучасної України. Перший потяг, що прибув о 14:30, складався з паротяга "Ярослав", двох пасажирських вагонів та чотирьох платформ. Вже за кілька тижнів, 24 листопада, дирекція залізниці отримала дозвіл на регулярне сполучення зі Львова до Відня та Кракова, що відкрило нові економічні та соціальні можливості.

Перша споруда вокзалу, за свідченнями, мала значні розміри, досягаючи 70 сажнів у довжину та 10 сажнів у ширину. У приміщенні містилися зали очікування для всіх класів пасажирів, ресторан, кав'ярня, технічні контори, поліція, багажне відділення та поштове відділення. Поруч були розташовані додаткові павільйони для службовців, вагонне депо, казарми для робітників, а також ремонтні майстерні та склади. У ті часи персонал вокзалу налічував 38 осіб, включаючи начальника, службовців, наглядачів і лікаря. Згодом залізниця, що постійно розвивалася, з’єднала Львів із Чернівцями (1866), Бродами та кордоном російської імперії (1869), а також з Тернополем і Підволочиськом (1881).

У 1892 році залізниця перейшла у державну власність, що суттєво прискорило приплив інвестицій та будівництво нових ліній. Зі зростанням пасажиропотоку стало очевидним, що перша будівля вже не справляється з навантаженням, і постало питання про будівництво нового, більшого вокзалу. У 1899 році було затверджено проєкт архітектора Владислава Садловського, розроблений на основі матеріалів директора залізниці Людвіка Вежбицького.

Будівельні роботи розпочалися у 1902 році на місці старого вокзалу, а їхнє виконання довірили відомим місцевим фірмам. Нова будівля, урочисто відкрита 26 березня 1904 року, одразу стала однією з найсучасніших у Європі. Її фасад прикрасили символічними скульптурами авторства Антона Попеля і Петра Війтовича, які уособлювали залізницю, торгівлю, промисловість та Львів. Центральний вестибюль декорував розкішний вітраж "Архангел Михаїл" із панорамним видом міста.

На жаль, вокзалу довелося пережити кілька руйнівних подій. У червні 1915 року його підпалили російські війська під час відступу, а згодом він зазнав значних пошкоджень під час польсько-української війни 1918–1919 років, втративши оригінальні інтер’єри та центральний портал. Відновлювальні роботи, розпочаті під керівництвом архітектора Генрика Заремби, завершилися лише у 1930 році. Друга світова війна завдала йому ще більшої шкоди, і повне повоєнне відновлення закінчилося лише у 1957 році.

Сьогодні Львівський вокзал є потужним транспортним вузлом, який має сучасну інфраструктуру: 5 перонів, 8 колій та великий металево-скляний дебаркадер. У 2003 році до свого сторіччя споруда була масштабно відреставрована. Його незламність і стратегічне значення особливо яскраво проявилися у 2022 році, коли він став ключовим гуманітарним хабом, приймаючи до 130 тисяч пасажирів на день у найскладніші моменти повномасштабного вторгнення.

OBOZ.UA пропонує також читачам побачити Львів у 40-х роках на архівних світлинах.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.