Полтава у 60-х: у мережі показали архівні фото

Шістдесяті роки XX століття стали для Полтави періодом інтенсивної відбудови та стрімкого промислового зростання після руйнівної Німецько-радянської війни. Лише через чотири дні після визволення станція Полтава-Південна вже приймала військові ешелони, що символізувало швидке відновлення життєдіяльності міста.

Відео дня

Протягом кількох тижнів розпочали роботу ключові підприємства, такі як завод "М'ясомолмаш" та Полтавський молокозавод, а вже до кінця 1943 року ливарний цех паровозоремонтного заводу дав перший чавун.

Цілі першої черги відбудовних робіт було досягнуто достроково, що дозволило основним цехам заводу працювати на повну потужність уже в 1944 році.

Архівні фотографії, зокрема знімок Круглої площі 1960 року та кадри вулиці Жовтневої (нині Соборності) 1967 року, ілюструють, як місто швидко повертало собі велич і набувало нового, індустріального вигляду.

Промисловий потенціал Полтави в 1960-х роках вражав: у місті діяло понад 50 великих підприємств, оснащених новітньою технікою. Серед них лідером за питомою вагою була харчова промисловість, представлена потужними м'ясокомбінатом, олієжиркомбінатом, кондитерською фабрикою та іншими.

Легка промисловість не відставала, включаючи бавовнопрядильну, трикотажно-рукавичну та швейні фабрики, а також відому фабрику художнього вишивання ім. Лесі Українки. Навіть хімічна промисловість мала свій вагомий внесок: склозавод, наприклад, експортував медичні вироби в Індію, Єгипет та інші країни.

Особливе місце займала машинобудівна та металообробна промисловість. Тут діяли потужний тепловозоремонтний, турбомеханічний, автоагрегатний та інші заводи.

Автоагрегатний завод спеціалізувався на критично важливих вузлах для автомобілів, як-от рульове управління та гальмівна апаратура. Водночас турбомеханічний завод ремонтував найскладніші парові турбіни для електростанцій по всьому Радянському Союзу. Крім того, саме в 60-х роках почалося будівництво заводу хімічного машинобудування і відбувалася реконструкція інших важливих підприємств, таких як завод "Електромотор", а також були введені в дію заводи газорозрядних ламп та штучних алмазів.

Зростання промисловості супроводжувалося активною урбанізацією та житловим будівництвом. Загальна площа міста зросла з 4337 га у 1943 році до 7686 га у 1964 році, а житлова площа за той самий період збільшилася майже втричі. У 1965 році було введено в експлуатацію ще понад 53 тисячі квадратних метрів житла. Цей будівельний бум був необхідний для розміщення десятків тисяч робітників, часто колишніх селян, які прагнули отримати паспорти та покращити своє життя, що йшло в руслі державної політики розвитку промисловості та заселення міст.

Разом з промисловістю та житлом активно розвивалася міська інфраструктура. У 1960 році був введений в дію газопровід Полтава — Радченкове, що дало змогу газифікувати понад 19 тисяч квартир і майже всі підприємства, забезпечуючи значну економію вугілля. Хоча потужності місцевого енергетичного вузла було недостатньо, Полтаву було підключено до Зміївської ДРЕС. У 1962 році запущено першу чергу міського тролейбуса, який згодом курсував за чотирма маршрутами, доповнюючи 55 автобусних маршрутів, що щоденно відправляли понад 150 автобусів.

У той період також було відбудовано та відкрито низку ключових соціальних та культурних об'єктів. Серед них — широкоекранний кінотеатр "Колос" у приміщенні колишнього театру, Палац піонерів, Центральний універмаг, Головпоштамт та нова 4-а міська лікарня. Після завершення відбудови унікальний будинок Полтавського краєзнавчого музею відчинив свої двері для відвідувачів у вересні 1964 року.

Не менш важливо, що Полтава стала важливим освітнім і науковим центром. До 1966 року в трьох інститутах — педагогічному, сільськогосподарському та інженерно-будівельному — навчалося понад 10 тисяч студентів. А у 1967 році був відкритий медичний стоматологічний інститут. Наукова сфера була представлена єдиною в СРСР гравіметричною обсерваторією Академії наук УРСР та Науково-дослідним інститутом свинарства.

Культурне життя міста також процвітало. Музично-драматичний театр ім. М. В. Гоголя мав великий успіх, а при Палаці культури бавовнопрядильної фабрики було створено жіночий ансамбль "Горлиця" та діяла популярна народна капела бандуристів. Багато талановитих артистів підготувало Полтавське музичне училище. Все це формувало багатогранний образ Полтави 60-х, де стрімкий індустріальний розвиток тісно переплітався з пожвавленим культурним і соціальним життям.

OBOZ.UA пропонує переглянути історичні світлини з Полтави, що показують, яким був будинок Дворянського зібрання.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.