Чернігів на початку ХХ століття: давні фото

Чернігів – одне з небагатьох міст України, де час ніби зупинився на перетині епох. Нещодавно оприлюднені архівні фотографії з фондів Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського відкривають завісу того, який вигляд мало місто на початку XX століття.

На цих знімках зафіксовано не лише архітектурну велич, а й саму душу північної столиці Русі до глобальних потрясінь сучасності. Від панорам з Болдиних гір до величних соборів – кожен кадр є безцінним документом нашої ідентичності. Пропонуємо вам детальніше ознайомитися з історією місць, що потрапили в об'єктив невідомих майстрів минулого.

Болдині гори у Чернігові

Болдині гори – це мальовнича місцевість на правому березі Десни, що височіє над містом на 20–35 метрів. Щодо походження назви історики сперечаються й досі: одні вбачають у ній давньослов’янське слово "болд" (дуб), інші пов’язують із тюркським "балта" (сокира) або румунським "верх".

Ця територія є одним з найбільших курганних некрополів України IX-XI століть. Тут збереглося близько 230 курганів, серед яких найвідоміші – "Гульбище" та "Безіменний". Окрім давніх поховань, місцевість відома Антонієвими печерами, заснованими у XI столітті святим Антонієм Печерським, та Троїцько-Іллінським монастирем, де знайшли останній спокій такі видатні постаті, як Михайло Коцюбинський та Леонід Глібов. На жаль, війна залишила свій слід і тут: у 2022 році російський снаряд знищив старовинну альтанку початку XX століття.

Борисоглібський собор у Чернігові

Борисоглібський собор, зведений у 1120-1123 роках, є еталоном чернігівської архітектурної школи. Храм будувався як усипальниця князів роду Давидовичів, про що свідчать спеціальні ніші для гробниць – аркасолії. Головною особливістю його фасаду є унікальне різьблення білокам’яних капітелей, де рослинні орнаменти переплітаються із фантастичними грифонами та птахами у так званому "звіриному стилі".

За свою багатовікову історію собор пережив чимало трансформацій: він був католицьким костелом у XVII столітті, зазнав руйнувань у часи Другої світової війни і був ретельно відновлений у 1950-х роках. Сьогодні храм функціонує як музей, де зберігаються фрагменти оригінальних фресок та розкопані підмурки ще давнішої споруди XI століття.

Однією з найцінніших реліквій, яку можна побачити в Борисоглібському соборі, є срібні з позолотою царські врата. Цей ювелірний шедевр вагою близько 56 кілограмів був виготовлений на початку XVIII століття на замовлення гетьмана Івана Мазепи в аугсбурзькій майстерні Пилипа Якоба Дрентветта.

Попри те що пишний бароковий іконостас собору було втрачено, самі врата вціліли й сьогодні є окрасою експозиції. Окрім них, відвідувачі можуть побачити реконструйований омфалій – підлогу, інкрустовану різноколірною смальтою, що передає велич церковного інтер’єру княжих часів. Нині собор є не лише музеєм, а й Будинком хорової спадщини, де велична архітектура резонує з духовною музикою.

OBOZ.UA публікував атмосферне фото відомого храму Чернігова.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.