Кожна потреба прагне до задоволення
Алкоголіками стають ті, хто бояться жити
2 грудня на розгляд сесії Київради було винесено питання про обмеження продажу спиртних напоїв у роздрібній торговельній мережі. Автори тематичного постанови запропонували заборонити продаж алкоголю з 22 години вечора до 8 години ранку. Питання викликало гарячі суперечки в сесійній залі, і депутати прийняли рішення винести проект постанови на всенародне обговорення.
Про те, до чого призведе введення "сухого закону", про культуру вживання спиртних напоїв в Україні і грані між вживанням і зловживанням у прес-центрі "Обозревателя" розповів керівник Київського гештальт-інституту організаційного консультування Дмитро Чамара.
"Обозреватель": У чому відмінність алкогольної залежності від інших видів залежностей?
Дмитро Чамара : Маленька дитина завжди залежна від матері. У міру його дорослішання залежність повинна зменшуватися, але, на жаль, не завжди так відбувається. Всі ми живемо в залежному суспільстві. Від алкоголю залежати найпростіше, тому що коли людина знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, він задовольняє первісну потребу в залежності.
Але краще, коли ми залежимо немає від алкоголю або інших хімічних речовин, а від більш екологічних залежностей, наприклад, залежність від відносин, залежність від спорту. Тоді можна говорити про екологію розвитку людини.
"Обозреватель": Тобто залежність - природна потреба людини?
Дмитро Чамара : Так, але необхідно розуміти, що ця потреба формується в ранні періоди розвитку людини та потім, як правило, вона повинна слабшати, якщо правильно виховувати дитину. На жаль, наше суспільство з його системою виховання не сприяє дорослішанню людини, тому залежність не зменшується, як це має бути при природному розвитку.
"Обозреватель": Значить, вина за алкоголізм дітей в якійсь мірі лежить на батьках?
Дмитро Чамара : Я не вживаю тут слово "вина", тому що вони по-іншому не можуть виховувати дітей, у них немає іншої моделі поведінки. Ми живемо в залежному суспільстві, тому абсурдно вважати, що в залежному суспільстві можна виховати незалежного дитини. Але є наступний момент. Якщо батьки, завдяки психології чи психотерапії, усвідомлюють, що вони роблять, то тоді можна говорити про їх вини.
"Обозреватель": Як можна відстежити грань між простим насолодою від алкогольного напою і початком залежності?
Дмитро Чамара : Так, безумовно, грань є. Але ця грань настільки тонка. Коли людина вживає алкоголь, у нього знижується критика. Таким чином, самостійно він вже не може відстежити цю грань. За усвідомленням зловживання виникає почуття провини, сором. Це непрості переживання, і щоб позбавитися від них, людині треба якось пояснити свою поведінку. І людина говорить собі: "У мене все нормально, я не зловживаю, просто я сьогодні перенервував або перемерз". Близькі люди бачать це, але, на жаль, до людини донести цю інформацію вони не можуть.
"Обозреватель": Алкогольна залежність пов'язана з тими чи іншими проблемами людини. Які проблеми найчастіше людина "заливає" алкоголем?
Дмитро Чамара : Це можуть бути емоції, викликані будь-якими життєвими ситуаціями, тому що ми живемо в нестабільному світі, і в цьому нестабільному світі людина відчуває різні почуття. Як правило, з такими почуттями важко впоратися. Тому для людини простіше прийти додому і, щоб захистити себе про цих переживань, вжити алкоголь. Він дає ілюзію комфорту, спокою, безпеки.
"Обозреватель": Якими ще способами, не настільки шкідливими, можна створити ілюзію безпеки?
Дмитро Чамара : Дуже добре в цьому плані допомагають відносини. Багато чоловіків і жінки прагнуть до близьких стосунків. Це також створює ілюзію безпеки. Нам приємно, що ми комусь потрібні, ми отримуємо базові почуття любові, турботи, уваги.
Більш складний спосіб - людська або особиста зрілість. Це коли людина не боїться жити. Але це складний шлях, тому що на ньому треба працювати над собою, треба йти до свого психотерапевта, в групи, розбиратися, як я живу. А це дуже непрості питання. Простіше створити ілюзію, що все у нас добре. Набагато складніше замислюватися про якихось глибинних питаннях, розуміти, що все насправді звичайно, подумати про свободу і сенс життя. Це дуже непрості питання, тому краще про них не замислюватися, а прийти додому і відкрити шампанське або коньячек.
"Обозреватель": До речі кажучи, про шампанське, коньячка, пиві та інших алкогольних напоях. Що є меншим із зол?
Дмитро Чамара : Я думаю, треба говорити про природні напоях. Я вважаю, що природний напій - вино, тому що це один з найдавніших алкогольних напоїв в історії людства. Це по суті перебродивший фруктовий сік, тому він менш шкідливий, ніж інші напої.
"Обозреватель": Як можна позбутися алкогольної залежності?
Дмитро Чамара : Ніяк. Від алкогольної залежності неможливо позбутися, але можливо одну залежність поміняти на іншу залежність. Коли людина перестає пити, залежність нікуди не дівається, він просто перестає вживати. Вживання алкоголю - це не мета, а засіб.
Завдяки психотерапії можна поміняти залежність на іншу, і краще залежати від більш екологічних речей. Наприклад, від відносин. Людина йде в групу, він не витрачає своє здоров'я, не руйнує себе, але отримує відносини і безпека - речі, які він сурогатним способом отримував від алкоголю.
"Обозреватель": Чим ще можна замінити алкогольну залежність?
Дмитро Чамара : Можна поміняти алкогольну залежність на ігрову, але це невдалий приклад, тому що ігрова залежність набагато складніше, ніж алкогольна. Це небезпечний шлях.
Тому краще міняти алкогольну залежність і яку-небудь іншу на ту, яка приносить задоволення. Наприклад, багато алкоголіки стають трудоголіками - люди починають залежати від роботи. Краще, коли людина приносить користь. При цьому він залишається залежним, але це хороша залежність.
Питання із залу: Що ви можете сказати про кодування?
Дмитро Чамара : Якщо ми говоримо про медичне кодуванні, то дійсно є такий метод психотерапії, коли людині навіюється, що, якщо він вип'є, він помре. Я проти таких методів впливу на людину, тому що насправді нічого не змінюється. У людини виникає страх, що йому не можна пити. Але він як був залежним, так і залишається, тому я категорично проти таких короткочасних способів впливу.
Я за той метод, коли людина сама усвідомлює свою потребу, що лежить за алкоголізмом, чого йому не вистачає в житті і шукає ресурс, щоб самостійно впоратися з цим. Тоді алкоголь, як побічний продукт, просто відпадає від людини, він стає недоречним.
Але багато людей не йдуть цим шляхом, тому що це складний шлях - працювати над собою. Простіше піти в медичний центр. Але, на жаль, те, що легко, недолговременно і неміцно.
У медицині є таке поняття - плацебо. У людини можуть проходити різні захворювання завдяки вірі. Кодування теж побудовано на цьому: "ти вип'єш і помреш або буде дуже погано з серцем". Людина вірить в це, приймає алкоголь, вірить у те, що йому стане погано, і дійсно йому стає погано.
"Обозреватель": Кілька слів з приводу захоплення українців пивом. Прийнято вважати, що цей напій абсолютно нешкідливий. Чи так це насправді?
Дмитро Чамара : Я думаю, що це дуже шкідливий напій, як і багато інші алкогольні напої. Він теж викликає залежність і алкоголізм. Звичайно, для розвитку пивного алкоголізму потрібно більше часу, ніж для іншого, але це дуже шкідлива річ. Завдяки пиву грань між вживанням і зловживанням практично стирається. Людина вживає, відбуваються зміни, але він їх не помічає.
За допомогою реклами цей напій починає асоціюватися з нібито неалкогольний. Це піар, спрямований на те, щоб цей алкогольний напій винести за рамки алкоголю.
На жаль, в нашій культурі алкоголь в основному використовується над для смакових насолод, а тільки для одного: змінити психічну активність мозку, тобто сприйняття життя. Тому про культуру вживання тут мова не йде.
Читайте новини за підсумками прес-конференції:
Алкогольна залежність невиліковна
Кодування не виліковує від алкоголізму
Сухий закон - заробіток для баби Мані
Пиво доводить до алкоголізму
Дивіться тематичні відеосюжети:
Пиво - небезпечний напій
Кодування від алкоголізму - звичайне залякування
Алкоголізм - це назавжди
Алкоголізм лікується трудоголізмом