УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Ірина Акімова: Змінити рішення Януковича було не в наших силах

80,5 т.
Ірина Акімова: Змінити рішення Януковича було не в наших силах

Екс-заступник голови Адміністрації президента економіст Ірина Акімова - про причини кризи в українській економіці, роботі з МВФ, агресії Росії і відносинах з Віктором Януковичем

Головний реформатор часів Віктора Януковича і колишній перший замглави його Адміністрації Ірина Акімова працює неподалік від Майдану. Її Аналітичний центр "Нова соціальна та економічна політика", створений в нинішньому році, фінансує екс-глава президентської Адміністрації Сергій Льовочкін. На Банковій Акімова не з'являється. Про те, як облаштувати Україну, вона може говорити годинами і з великим натхненням. Зате про роботу з Януковичем згадує неохоче: стверджує, що екс-президент більше року тому виключив її зі списку наближених. Про решту членів команди колишнього президента відгукується з ще більшою обережністю, так само як і про події на Майдані.

Чому провалилися реформи Януковича?

- Я не вважаю, що вони провалилися. З наміченого вдалося втілити 32%. Звичайно, я хотіла б кращих результатів. Але 32% - це не нуль. Найбільше за ці роки вдалося зробити в області дерегуляції. Ми законодавчо нормували планові та непланові перевірки бізнесу, спростили реєстрацію, прийняли закон про банкрутство. Крім того, ми розробили законодавство для посилення незалежності НБУ від влади. Був прийнятий великий пакет законів, але на практиці він не працював. - Це не зовсім так. З 2012-го по 2014 рік Україна піднялася в Doing Business (рейтинг легкості ведення бізнесу. - Фокус) більш ніж на 30 позицій - до 112-го місця. Відкрити бізнес стало дійсно простіше.

При цьому українські підприємці буквально стогнали від корупції та пресингу податкової.

- Коментувати персонально я нікого з минулої влади не буду. Зараз проти багатьох з них звучать серйозні звинувачення, заводяться судові справи. В період таких революційних ситуацій, як в Україні, прагнення вирішити проблему корупції кавалерійським наскоком зустрічається дуже часто. Ми не виняток. Ви вважаєте, що звинувачення проти Миколи Азарова, Олександра Клименко, Сергія Арбузова та інших перебільшені і не відповідають дійсності? - Нехай в цьому розбираються відповідні органи. Я хочу сказати інше: боротьба з конкретними людьми - це фасад. Це не вирішує проблему корупції. Злочинці повинні бути покарані ... Але сама система залишається - кілька гучних справ її не змінять. З корупцією потрібно боротися інституційно: створювати таке законодавче поле і такі інститути влади, які виключать саму можливість корупції. Як ви оцінюєте економічну політику нового уряду? - Україна в якості головного якоря економічних перетворень вибрала вимоги МВФ. Це найважливіше, що зроблено владою. Тобто ви вітаєте роботу з МВФ? - Так. Потрібно було уникнути дефолту, відновити довіру до національної валюти, розібратися з проблемами банківського сектора. Чому тоді уряд Азарова чотири роки тому відмовилося працювати з фондом? - З тих же причин, що і його попередники. У МВФ жорсткі вимоги: зниження бюджетного дефіциту і дефіциту Нафтогазу, відмова від фіксованого курсу, інфляційне таргетування, ринкові енергетичні тарифи і відмова від тотального субсидування населення. Ці зміни були потрібні економіці. Але вони непопулярні з соціальної точки зору. А в Україні ступінь соціального популізму завжди була дуже високою - і до Януковича, і під час його роботи. Ви намагалися вплинути на Януковича або Азарова в цьому питанні? - Я завжди виступала за роботу з МВФ і не раз говорила про це Януковичу. Якщо країна має зовнішній якір у вигляді зобов'язань перед міжнародною організацією, вона волею-неволею зобов'язана проводити реформи. Такі зобов'язання складніше порушити, ніж обіцянки перед співгромадянами. Не працюєш з МВФ - падає кредитний рейтинг, дорожче кредитні ресурси, зменшується інтерес іноземних інвесторів. Відносини з МВФ можна було відновити ще чотири роки тому. Багато в уряді схилялися саме до цього варіанту. Але політичне рішення Януковича було іншим. Змінити його було не в наших силах. Інструментів впливу на прийняття рішень у нас (членів апарату АП. - Фокус) не було - ми виконували функції радників. Іноді він прислухався до наших рекомендацій, іноді ні. Ви не хотіли піти? - Потрібно підходити до всього раціонально. Припустимо, хтось не хоче реалізовувати мою програму реформ, значить, я образилася і пішла, грюкнувши дверима. А можна щось зробити або хоча б спробувати. Загублена зв'язок У чому причина нинішньої економічної кризи? - Девальвація-2014 і, як наслідок, розкручування маховика інфляції - результат політики фіксованого валютного курсу. Цією хворобою Україна хворіє вже років 20. Незмінний курс - один з основних ознак стабільності економіки в очах переважної більшості українського електорату. Ще одна причина кризи - не диверсифікований експорт, який залежить від ситуації на зовнішніх ринках. Політика стабільного курсу не позбавила Януковича від невдоволення населення і протестів. - Люди, які готові вийти на мітинг і заявити про свою позицію, викликають щиру повагу. Але у мене є глибоке переконання, що країна може називатися цивілізованою, коли людям не потрібно будувати барикади. Коли вони можуть мирно змінити владу в процесі строкових чи дострокових виборів. Хіба Януковича можна було усунути від влади мирним шляхом? - Зараз це даремні спекуляції. Взимку 2014-го свершилось то, що свершилось. Головне, щоб ці уроки не забулися ні тими, хто сьогодні при владі, ні суспільством. Будь-які зміни повинні відбуватися мирним шляхом. Немає нічого дорожче за людське життя. Як Віктор Янукович відреагував на Майдан? - Я можу тільки здогадуватися, особистий контакт з ним у мене був загублений. До 2013 року комітет з економічних реформ на чолі з президентом збирався раз на місяць-півтора. З минулорічної весни не було жодної зустрічі. Як же ви спілкувалися? - Іноді від нього надходили запити на аналітику. Двостороннього діалогу не було. Чому так сталося? - З мого боку було б некоректно висувати якісь припущення.

Хто був наближений до нього в останній рік?

- Під час Майдану в АП з'явилося багато людей із силових відомств, РНБО, головою якого тоді був Сергій Клюєв. Хто був наближений до президента до цього, мені важко сказати, я не вела його графік. Яким Янукович був керівником? - Він людина адміністративного підходу. Жорсткий, скоріше схильний самостійно приймати рішення, ніж спиратися на колективну думку. Чому він відмовився від підписання асоціації з ЄС? - Я цього дійсно не знаю. Його рішення було економічно обгрунтованим? - Не думаю. В України є два важливих зовнішніх якоря: МВФ і асоціація з ЄС. Обидва, звичайно, не панацея. Угода про асоціацію не вирішить всіх проблем, але допоможе нам стати трохи ближче до міжнародним технічним регламентам, стандартам ведення бізнесу. Якщо ми хочемо кращого майбутнього для країни, то повинні орієнтуватися на більш розвинені держави. До того ж асоціація не виключає можливості будувати аналогічні відносини з Митним союзом. Принаймні юридичних перепон для цього точно немає. Життя після Банковій

Які помилки нова українська влада допустила в ситуації з Кримом?

- Можливо, регіональна політика України в Криму споконвічно була недосконалою. Але є й інший фактор: зацікавленість Російської Федерації в придбанні Криму та дестабілізації ситуації в Україні. Думаєте, правильна регіональна політика скасувала б плани російського лідера роздобути Крим? Я в цьому сумніваюся. Чому почалася війна на сході країни? - Україна зіткнулася з відвертою агресією, заснованої на бажанні Росії відновити свої колишні межі. Що робити українському бізнесу у відповідь на чергову торговельну війну з Росією? - Переорієнтуватися на інші ринки. Це вимагає часу, грошей, це складно. Але інших варіантів немає. Вам відома позиція Ріната Ахметова з приводу ситуації в країні? - Я колись працювала в структурі, яка субсидувалася компанією СКМ, знаю його особисто, але ми не спілкуємося. За його позицією я, як і ви, стежу за новинами в ЗМІ. Чим займається ваш аналітичний центр? - Це традиційна неурядова організація. Ми проводимо дослідження в сфері соціальної та економічної політики: бюджетній сфері, монетарної політики, енергетики та енергоефективності, боротьби з корупцією, дерегуляції, а також дослідженнями в сфері розвитку людського фактора - чим, до речі, в Україні не займається практично ніхто. Хто вас фінансує? - Сергій Льовочкін. Навіщо йому це потрібно? - Подібні NGO створюються для того, щоб проповідувати цілі та принципи, які ти вважаєш важливими. Сергій Володимирович переконаний ліберал. Тому допомога такої організації, як наша, цілком логічний крок для нього. Олена Шкарпова, Фокус