Катастрофа на Гаїті: коли люди страшніше стихії. ФОТО

Можна було б сказати, що ситуація в Гаїті вийшла з-під контролю - якби була впевненість, що вона хоч раз в останні роки під контролем перебувала.

Ліквідація наслідків найбільших катастрофи нового століття - цунамі в Південно-Східній Азії, повінь в Новому Орлеані, теракт 9/11 - виглядає зразком організованості й порядку порівняно з тим, що діється на райському острові посеред Карибського моря.

"Та нічого у них немає!"

Мародери у столиці Гаїті Порт-о-Пренс - це абсолютно окрема розмова. Вони сформували свої збройні загони, які говорять з рятувальниками мовою сили. Безкорисливим гостям острова фактично запропоновано джентльменську угоду, більше змахує на ультиматум: ви, хлопці, працюєте вдень, а ми, вже вибачте, грабуємо вночі. Обстановка така, що пару тижнів опісля землетрус згадуватимуть як квіточки.

Крім мародерів країні загрожують епідемії. Десятки тисяч трупів розкладаються під екваторіальним сонцем, і це ніяк не покращує санітарну обстановку.

Практично немає води. Те, що намагаються пити місцеві жителі, не взяв би в рот навіть вмираючий від спраги європеєць.

Будинки продовжують руйнуватися: досі не припинилися слабкі підземні поштовхи, а напівзруйнованому будинку часом досить удару ногою для того, щоб він звалився і поховав під собою всіх знаходяться всередині.

Вкрай гостра соціальна напруженість. Капітально побудовані будинки багатіїв майже не постраждали, а от бідні райони просто знищені.

Гостро не вистачає бензину, тому їздять по країні зараз в основному рятувальники та інші іноземці. Що теж не викликає бурхливих схвалень громадськості.

Загалом, як у виставі "День виборів": "- А чого у них немає? - Та нічого у них немає! "

850 миротворців

Заступник генсека ООН з миротворчих операцій Ален Леруа має намір запросити у Радбезу санкцію на збільшення чисельності миротворчого контингенту ООН на Гаїті - на 850 осіб. Це необхідно з двох причин: для компенсації людських втрат (ніколи в історії ООН не гинуло відразу стільки її співробітників, втрати можуть становити до 350 осіб), а також для посилення поліцейської та військової складової Місії у зв'язку із зростанням напруженості через невдоволення населення браком гуманітарної допомоги, випадків мародерства, загостренням криміногенної обстановки.

До землетрусу до складу Місії ООН зі стабілізації на Гаїті входили 9073 військовослужбовців і поліцейських, а також близько двох тисяч цивільних співробітників. Навряд чи 850 чоловік зможуть якось змінити ситуацію. Швидше за все, додаткові сили перекинуть Сполучені Штати, для маскування назвавши їх рятувальниками або якось ще в тому ж дусі. Добро має бути з кулаками, як люблять говорити американські миротворці в Іраку, Афганістані, Югославії і де там ще ступала нога визволителя.

У кого допомогу довший?

Адже Америка вже почала потрясати розмірами своєї допомоги Гаїті. Причому вимірами займаються в основному журналісти, напевно не вклали жодної особистого цента. Білл О'Райлі з Fox News заявив у прямому ефірі: "Китай допоміг гаїтянам на $ 5 млн. Як благородно! Росія дала лише один мобільний госпіталь і 20 докторів. Без Америки (що виділила $ 100 млн. - Ред.) Планета була б в руїнах ". Сильно сказано. О'Райлі забув додати, що останнім часом США відзначилася і на ниві створення руїн.

Ну та бог Біллу суддя. Про те, як росіяни працюють в Гаїті, красномовно розповів журналіст іспанської газети ElMundo, поспостерігати за роботою наших рятувальників. Загальне враження: стародавня техніка, ніякої дисципліни, але приголомшливі інтуїція і ефективність. Російські рятувальники не виконують указів центрального командування міжнародних сил допомоги, їдуть куди спаде на думку, з сигаретами в зубах розбирають завали і дістають звідти напівживих людей, пише АіФ.

Так, головну допомога дійсно надають США. Нічого дивного - вони є чи не єдиним торговим партнером Гаїті (80% загального обороту потерпілого держави). Нічого ганебного в цьому немає - якби сталася серйозна аварія, наприклад, в Гомелі (не дай бог, звичайно), перший на допомогу прийшла б Росія - і територіальне, і мовне, і політичне сусідство. Але абсолютно точно ми не стали б докоряти, наприклад, Бразилію, що вона занадто мало народу прислала в постраждалий регіон.

Російські громадяни чесно - хай і трохи по-своєму, по-русски - працюють на Гаїті, і ми повинні ними пишатися.