УкраїнськаУКР
русскийРУС

У Києві у пенсіонера забрали квартиру за комунальні борги: житло дідуся вже виставили на аукціон

5 хвилин
23,3 т.
Як виглядає житло дідуся

В Києві на пр. Романа Шухевича, 26 на аукціон виставили квартиру площею 40,6 кв.м. Житло арештували і тепер продають за комунальні борги. Власник – 76-річний Іван Берестецький багато років не платить за комуналку. Житлово-будівельний корпоратив (ЖБК) "Харчовик-4" подав проти пенсіонера вже низку позовів, відкрито 14 виконавчих проваджень. Через значну суму боргу у киянина забирають єдине житло – квартиру.

Відео дня

Детальніше про те, через що дідусь може залишитись на вулиці – читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Проблема з лічильником, затоплення сусідів й великі борги

Житло Івана Берестецького продають через Систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Квартира розташована в будинку за адресою пр. Романа Шухевича, 26. Аукціон має відбутись лише 16 квітня, але заявки на участь подало вже 16 учасників. Усі вони хочуть стати новими власниками квартири дідуся. Стартова ціна – 1 млн 28 тис. грн. За законом, виручені кошти мають частково направити на виплату боргу перед ЖБК за комуналку. Решту – мають повернути пенсіонеру.

Яку квартиру продають

"Згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" кв. 384 в буд. 26 на просп. Романа Шухевича (кол. просп. Генерала Ватутіна) у м. Києві на праві приватної власності зареєстрована за боржником на підставі свідоцтва про право власності, виданого 11.01.1997 Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Квартира складається з 1-ї кімнати, жилою площею 21,9 кв.м", – йдеться на сторінці СЕТАМ.

Цей випадок – унікальний. Така ситуація, в тому числі, наслідок чинного закону, яким регулюється облік комунальних послуг. Так, керуюча компанія, ОСББ або ЖБК отримують рахунок від водоканалу за всю спожиту будинком воду. Далі від цього рахунку віднімаються показники квартирних лічильників. Різниця – та вода, яка "загубилась" у будинку через пориви, відсутність лічильників у окремих квартирах, або махінації з приборами обліку, має покриватись.

ЖБК "Харчовик-4" подав один із позовів на пенсіонера саме для того, щоб він покрив різницю між показами будинкового та квартирних лічильників. У суді представник ЖБК заявив, що пенсіонер веде асоціальний спосіб життя, не контактує з іншими мешканцями будинку, з його вини стається затоплення житла сусідів (його квартира знаходиться на сьомомум поверсі).

"Після надання відповідачем доступу до санітарно-технічного обладнання у своїй квартирі слюсарю-сантехніку ЖБК "Харчовик-4", було встановлено, що таке обладнання перебуває в аварійному стані, сантехнічне обладнання в квартирі не ремонтувалось, деякі прилади вийшли з ладу. На усунення несправностей у квартирі відповідача позивачем було витрачено 201 161,06 грн, які відповідач добровільно відмовляється повертати", йдеться у матеріалах однієї зі справ проти Івана Берестецького.

Тільки у цій справі Дніпровський районний суд міста Києва зобов'язав пенсіонера заплатити більше 200 тис. грн за завдані збитки через проблеми з лічильником на воду. І це лише один з численних позовів. Так, ще у 2024-му той же суд видав судовий наказ та зобов'язав пенсіонера заплатити ЖБК 22,1 тис. грн боргу за обслуговування будинку та прибудинкової території, 17 тис. грн – за водопостачання та водовідведення, 7,4 тис. грн – комунальні платежі. У сумі лише цей судовий наказ мав обійтись 76-річному чоловікові у 47 тис. грн.

Через численні програні суди, видані судові накази, відкриті виконавчі провадження на квартиру киянина наклали обтяження. А зараз її виставили на торги й мають продати заради погашення боргу перед ЖБК.

Правила стягнення боргів незабаром змінять

В Україні схвалили рішення, яке запроваджує автоматичну систему стягнення боргів із блокуванням продажу та переоформлення майна до їхнього погашення. Водночас після сплати заборгованості всі обмеження зніматимуться автоматично без додаткових звернень. Але документ не впроваджує нових норм щодо вилучення або продажу єдиного житла, зазначали у профільному комітеті. Про це йдеться у законопроєкті №14005, який 7 квітня 2026 року нардепи схвалили в другому читанні та в цілому 250 голосами (поіменне голосування тут).

Боржники потраплятимуть у єдиний реєстр, а виконавці матимуть право арештовувати рахунки й майно. Така система діє і зараз, але з певними складнощами. При тому, ці складнощі є як і з примусовим виконанням судових рішень, так і з, наприклад, зняттям арешту з рахунків.

Документ запроваджує наступні зміни:

  • через автоматизовану систему виконавчого провадження виконавці зможуть отримувати інформацію від держорганів, банків;
  • Єдиний реєстр боржників буде пов'язаний з іншими реєстрами, буде легше побачити майно боржника;
  • продати чи переоформити майно боржника не вийде (тільки якщо він продає його для погашення боргу);
  • щойно борг сплачується, інформація про людину видаляється з єдиного реєстру боржників;
  • арештувати єдине житло можна буде, якщо сума боргу перевищує 50 мінімалок – 432,3 тис. грн. Зараз існує обмеження в 20 мінімалок – 172,9 тис. грн.

Приватний виконавець у Києві Анатолій Телявський у коментарі OBOZ.UA назвав законопроєкт "черговим проборжницьким законом". Наприклад, впроваджено поняття захищеної категорії осіб – військовослужбовці. Їхнє єдине житло захищено від примусового стягнення, попри суму боргу.

"Тільки на четвертий рік війни нарешті було піднято питання щодо захисту військовослужбовців у виконавчому провадженні від звернення стягнення на їхнє єдине житло. Йдеться про випадки, коли у власності військовослужбовця є лише один об’єкт житлової нерухомості", – розповідає виконавець.

Але щоб майно військового не чіпали, йому треба буде подати заяву до виконавця. Якщо ж стягнення на єдине майно вже почали, державний або приватний виконавець зобов’язаний не пізніше наступного дня зупинити такі дії.

Щоправда, є певні посилення на користь виконавців. Тепер вони зможуть у рахунок погашення боргу стягувати кошти з депозиту. Зараз, поки ця норма закону не діє, далеко не всі банки дозволяють виконавцям арештовувати депозитний рахунок боржника.

Чи можуть арештувати та продати за борги житло

Після арешту квартиру боржника можуть продати на публічних торгах. Зараз по всій країні заплановано 237 торгів щодо продажу житлової нерухомості. В основному це квартири в валютній іпотеці.

Але є випадки, коли квартиру конфіскують за рішенням суду. Наприклад, зараз у Кам'янському Дніпропетровської області продається 1/8 частина трикімнатної квартири. Власниця цієї частки в квартирі засуджена за розповсюдження наркотиків (ст 307 ККУ). Ця стаття передбачає конфіскацію всього належного засудженій майна. Тож, її частку, ймовірно, у батьківській квартирі тепер продають.

У Хмельницькому на аукціоні намагатимуться продати половину будинку на вул. Івана Веретка. Цю нерухомість купили ще в 2008-му по іпотеці. Тоді більшість іпотек давали у валюті, а після різкого скачка курсу долару тисячі українців не змогли повернути борги.

Квартира в Кам'янське

На сторінці лоту розміщене фото лише з вулиці. Ймовірно, під час опису майна поки ще власники половини будинку всередину нікого не впустили. Часто "з боєм" доводиться прориватись до придбаного майна й новим власникам.

Квартиру продають за борги

Єдиний спосіб бути захищеним від арешту майна – не накопичувати борги й вчасно платити за комуналку, а також повертати кредити. Якщо є що розповісти, пишіть нам на пошту [email protected].

Підпишіться, щоб дізнаватись новини першими

Натисніть “Підписатись” у наступному вікні

Перейти
Google Subscribe