Запровадження в Європейському Союзі Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики для української промисловості та експорту загалом. Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи "Метінвест" Олександр Водовіз під час дискусії "Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція", організованої виданням NV у Києві.

Відео дня

У заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.

За словами Водовіза, ринок Європейського Союзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.

"Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва", – зауважив він.

Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100–120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.

Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.  Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією. "Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі", – пояснив він.

Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Європейського Союзу: наші заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європеметінйському ринку досі присутня російська металургійна продукція. 

"Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на €1 млрд за чотири роки", – підкреслив Водовіз. 

Як відомо, Метінвест Ріната Ахметова є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року він вклав більше 28 млрд гривень інвестицій. Також у 2025 році компанії "Метінвесту" сплатили 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів.