
Блог | Жити на мінзарплату – це не жити зовсім: перспективи-2026 і міжнародні порівняння
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Пропонуючи мінімальну зарплату на майбутній рік на рівні 8688 гривень за умов, коли мінімальний споживчий кошик вже зараз перевищує 11,2 тис. грн, Кабмін не просто констатує нездатність держави гарантувати хоча б базові потреби людини й прирікає на злидні безліч українців, але й стимулює податкових ухилянтів тримати на досить низькому рівні питому вагу "білої" – тобто офіційної – частини зарплати в її повний фактичній сумі, внаслідок чого мінімальний податок на доходи фізичних осіб становитиме лише 1564 грн (18% від МЗП), а мінімальний єдиний соціальний внесок – 1911 грн (22%).
Єдиний податок для ФОПів другої групи тоді дорівнюватиме 1738 грн (20% від МЗП). Не надто високими опиняться й штрафи за порушення трудового законодавства, що залежать від розміру мінзарплати.
Все це – зворотний бік бюджетної жадібності, внаслідок якої держава за можливість наднизьких зарплат бюджетникам розплачуватиметься податковими та іншими недонадходженнями.
До речі, долар у 2026 році коштуватиме за прогнозом КМУ 44,7 грн (наприкінці року – 44,8), тож мінзарплата складатиме менше за $200, хоча й буде вельми близькою до цієї суми: 194,4, тобто таке враження, що від 200 доларів і рахували, трохи додатково підстрахувавшися.
Це – за наростаючою – навіть дещо більше, ніж зараз у Монголії й Конго, але значно менше за Іран, у понад півтора рази менше за Вануату в Океанії, в 2 з гаком – менше за мінзарплату в Албанії, в 3 з величезним гаком – менше мінзарплати в Чорногоріі, в 4 з гаком – румунської, в 5 – ніж у розділеному Кіпрі (про країни "надто розвинуті" й не кажу).
Меседж щодо повернення в Україну біженців – досить слабкий і невпевнений.










