УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

В Україні кардинально змінять пенсійну систему та індексацію: всі виплати будуть призначати по-новому

Як зміняться умови пенсійного забезпечення в Україні

Мінсоц готує пенсійну реформу, що передбачає не просто нові правила індексації, але й зміну правил розрахунку всіх майбутніх виплат. Пенсію планують розділити на дві складові: базову та індивідуальну. Остання рахуватиметься у балах, залежно від стажу та розміру зарплати. Так урядовці планують прибрати залежність від середньої по країні зарплати, через що пенсії постійно застарівають.

Про те, якою буде реформа і як вона змінить правила для всіх, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Міністерство соцполітики готує масштабну реформу: ось її загальні риси

Українці вже незабаром виходитимуть на пенсію за новими правилами. Реформу розробляють уже не перший місяць, проте остаточних розрахунків та пропозицій ще немає. Як розповіла в інтерв'ю OBOZ.UA заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак, щойно всередині відомства узгодять деталі, їх презентують для обговорення. Проте деякі принципи все ж таки вдалося з'ясувати.

Реформа має змінити формулу розрахунку пенсії, а також правила індексації. Зміни можуть вирішити низку проблем. Серед них: різні права для пенсіонерів, залежно від року виходу на пенсію. Нині формула розрахунку прописана так, що навіть за п'ять років виплати застарівають. При тому в результаті індексацій розрахункова пенсія не підвищується до достатнього рівня. Для розуміння розрахуємо пенсію для двох чоловіків з однаковими пенсійними правами. Обидва працювали 35 років і мали середню заробітну плату.

  • перший вийшов на пенсію у 2020-му. Його пенсія за формулою склала 2683 грн;
  • другий вийшов на пенсію 2024-го. Його пенсія за формулою – 4741 грн.

Тобто у двох пенсіонерів, які мають однакові права, працювали по 35 років та отримували середню зарплату, – настільки різні розрахункові пенсії. Причина у формулі: cередню зарплату за три роки множать на 1%, на стаж у роках і на співвідношення власної зарплати до середньої. Наприклад, якщо ви цього року виходите на пенсію, маєте середню зарплату і 31 рік стажу, то вашу виплату порахують так: 13 547 (середня зарплата за три роки) × 1% × 1 (співвідношення вашої зарплати до середньої) × 31 (стаж). Тобто пенсія складе 4199,57 грн.

У 2020-му середня зарплата за три попередні роки становила 7668 грн, а зараз (за останні три роки) – 13 547 грн. Це призводить до значної різниці між пенсіями. Ба більше, індексацію проводять тільки після того, як з моменту призначення пенсії минає три роки. Однак за період без підвищення пенсія настільки застаріває, що надалі індексація вже не допомагає "вирівняти" виплати.

Наприклад, у 2024-му розрахунковий розмір пенсії у 2683 грн збільшать всього на 214,6 грн (8%). А от пенсію в 4741 грн (призначена в цьому році) не будуть індексувати наступні три роки. Як результат, уже за кілька років вона також буде застарілою – і індексація не допоможе.

Як саме збільшуватимуть такі пенсії, Мінсоц не повідомляє. Проте раніше у відомстві говорили, що введуть бальну систему, яка допоможе оцінити заробітну плату. Марчак в інтерв'ю OBOZ.UA розповіла, що при розробці нововведень вивчали досвід європейських країн, зокрема Литви.

Співрозмовники OBOZ.UA в уряді анонімно розкрили трохи деталей щодо того, якою буде модель майбутньої пенсійної системи в Україні. В Мінсоці ж поки від коментарів утримуються. Отже, пенсії українців після розрахунку за новою моделлю складатимуться з двох частин:

  • соціальної (базової) частини + індивідуальної (персональної) частини

Перша частина для всіх буде однаковою, друга ж залежатиме від стажу та зарплати. У чинній пенсії є схожий показник – коефіцієнт оцінки заробітку. Проте в моделі, яку прораховують, бал використовують не просто для того, аби залежно від його розміру зменшити чи збільшити середню за три роки зарплату. Кожному балу хочуть надати грошову оцінку.

Наприклад, у Литві, досвід якої вивчають в українському уряді, минулого року кожен пенсійний бал коштував 5,7 євро. Тобто за 35 років стажу із середньою зарплатою розмір "індивідуальної" пенсії складав 199,5 євро. Разом із тим базовий розмір пенсії становив 246,21 євро. Тобто минулого року громадянин Литви, який вийшов на пенсію із середньою зарплатою та 35 роками стажу, заробив на пенсію в розмірі 445,7 євро (18 536 грн). Середня ж пенсія у цій країні сягає 575 євро.

Тут зазначимо, що йдеться лише про пенсію, пораховану за формулою, як і в Україні, в Литві також є можливості отримати додаткові надбавки для різних категорій.

А тепер для прикладу розрахуємо, скільки українець може заробити відповідно до чинної формули розрахунку пенсії. Середня зарплата у Литві минулого року становила 1235 євро (після відрахування всіх податків). Це 63 434 грн. До речі, українець "на пенсію" робить внесок у розмірі 22% зарплати, а громадянин Литви – 19,5% (також є індивідуальне пенсійне накопичення в розмірі 3%, разом – 22,5%). Тобто умови майже рівні.

Якщо українець із зарплатою 63 434 грн (за умови, якщо відношення його зарплати до середньої не змінювалось упродовж кар'єри) вийде на пенсію з 35 роками стажу, розмір його виплати становитиме 17 861 грн (або 429,4 євро). Тобто за однакових умов з однаковими зарплатами в Литві можна заробити на пенсію в розмірі 18,5 тис. грн, а в Україні – 17,8 тис. грн. Різниця незначна.

За останніми даними ПФУ, середня зарплата в Україні становить менше ніж 17 тис. грн. Зазначені розрахунки доречні для порівняння формул у двох країнах, проте не показують співвідношення фактичних зарплат і пенсій. Середня пенсія в Україні складає всього 5,3 тис. грн.

Найбільша проблема полягає у тому, що в українській формулі розрахунку пенсії завжди фігурує розмір зарплати за останні три роки. І якщо у молодого пенсіонера зараз є у формулі середня зарплата за 2021-й, 2022-й та 2023-й роки – і це значна сума, то через 10 років порахована зарплата буде такою самою, але через інфляцію та девальвацію гривні ця сума втратить свою купівельну спроможність.

Проблеми тільки пенсійною реформою не вирішити

В Україні є три ключові проблеми пенсійної системи: низький рівень "білих зарплат" (частково через тіньову зайнятість, частково – через стан економіки), демографічна криза (співвідношення пенсіонерів до працівників має бути один до двох, а у нас – один до одного) та застаріле законодавство. Пенсійна реформа може вирішити виключно останній пункт і тільки частково.

До речі, в Литві пенсійний вік поступово зростає до 65 років. Усі європейські країни мають більший пенсійний вік, ніж Україна. І це при тому, що в Україні найважчі економічні умови, тому коштів на ранні пенсії і можливостей не заохочувати економічну активність 60-річних немає. Уряд боїться підвищувати загальний пенсійний вік, бо це непопулярне рішення. Ба більше, жоден урядовець навіть не озвучує необхідність піднімати вік виходу на пенсію.

Проте це доведеться зробити. Єврокомісія ще кілька років тому попередила, що до 2060-го через зростання тривалості життя пенсійний вік треба буде збільшити до 70 років. Зараз оптимальним показником вважають 67 років, мінімальним – 65 років. Українців же називають непрацездатними та відправляють на пенсію за умов виконання вимоги щодо стажу вже у 60 років.

У Кабміні сподіваються, що завдяки реформі їм вдасться прибрати близько 160 різних надбавок та доплат і збільшити розрахунковий розмір пенсії. Проте на реальний розмір пенсій це значно не вплине: грошей на це немає. Різниця у тому, що зараз ваша зароблена пенсія за формулою може бути на рівні 1 тис. грн, а з урахуванням віку і всіх надбавок вам можуть платити, наприклад, 2840 грн (якщо вам більше за 65 і у вас повний стаж). Після реформи ваша зароблена й порахована за формулою пенсія має складати близько 2840 грн і без надбавок.

З малим стажем або ж із низькими зарплатами розраховувати на значне підвищення пенсій не варто.