УкраїнськаУКР
русскийРУС

Україні доводиться конкурувати з Польщею за працівників: за яких умов біженці повернуться на ринок праці

2 хвилини
18,6 т.
Українська біженка в Польщі. Ілюстрація

У Польщі працюють понад 850 тисяч українців, які становлять близько 5% робочої сили країни та залучені до ключових галузей економіки. Водночас Польща до кінця 2025 року потребуватиме ще близько 2,5 млн працівників, тоді як Україна конкурує за тих самих фахівців для власного відновлення.

Відео дня

Про це повідомляє провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Трудова міграція з України до Польщі існує вже багато років, але до повномасштабної війни вона здебільшого мала тимчасовий характер.

Сьогодні в Польщі працюють понад 850 тисяч українців, які становлять близько 5% усієї робочої сили країни. Зазначається, що це вже не допоміжний, а системний елемент польської економіки. Українці створюють додану вартість, закривають кадрові прогалини та підтримують цілі галузі, які без мігрантів не змогли б стабільно функціонувати.

За словами експертки, змінився і характер зайнятості. Якщо раніше українців часто сприймали як дешеву робочу силу, то сьогодні вони стають стратегічним ресурсом у критично важливих сферах – будівництві, логістиці, переробній промисловості, медицині, догляді за літніми людьми.

Багато українців більше не орієнтуються на тимчасові заробітки. Вони інвестують у вивчення мови, підвищення кваліфікації, отримують нові професії, купують житло, відкривають власну справу. За даними польських реєстрів, українці вже зареєстрували близько 150 тисяч ФОПів та тисячі компаній, фактично ставши повноцінними учасниками економічного життя Польщі.

На цьому тлі загострюється об’єктивний конфлікт інтересів. Україна гостро потребує повернення своїх громадян для післявоєнного відновлення, тоді як Польща зацікавлена у збереженні кваліфікованої робочої сили та молоді. Ситуацію ускладнює демографічна криза в Польщі, адже до кінця 2025 року країна потребуватиме близько 2,5 млн додаткових працівників. Ті самі спеціалісти – будівельники, інженери, медики, технічні фахівці – критично необхідні й Україні.

Експертка зазначає, що існує ще одна проблема – застаріле правове регулювання. Міждержавна угода про взаємне працевлаштування між Україною та Польщею була укладена ще у 1995 році й не враховує ані умов повномасштабної війни, ані статусу тимчасового захисту, ані перспектив членства України в ЄС.

Крім того, значна частина українців у Польщі працює не за фахом. Складні процедури нострифікації дипломів і мовний бар’єр змушують людей з вищою освітою обіймати низькокваліфіковані посади.

Бетлій підкреслює, що ключовий висновок для України – повернення громадян не може бути примусовим. Воно можливе лише за умови гарантій безпеки, доступу до якісної медицини, освіти, житла та прогнозованих правил для бізнесу.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, християнсько-соціальний союз (ХСС), молодший партнер Християнсько-демократичного союзу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, підготував резолюцію з вимогою посилити правила для біженців. Зокрема, політики закликатимуть, щоб українські чоловіки зробили свій внесок в оборону України.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!