Європейський Союз (ЄС) не виключає, що механізм тимчасового захисту для українців завершиться після 2027 року, адже він розглядався як тимчасове рішення на період війни. Натомість українцям можуть запропонувати інші форми легального проживання в країнах ЄС або програми добровільного повернення після завершення війни.

Відео дня

Про це заявила спеціальна посланниця Європейської комісії у справах українців Ілва Йоханссон, пише DW. За її словами, чинна система захисту була задумана як тимчасовий інструмент реагування на гуманітарну кризу, а не як довгострокова форма проживання.

Механізм тимчасового захисту Євросоюз активував у березні 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він став безпрецедентним рішенням для ЄС, оскільки дозволив швидко надати легальний статус мільйонам людей без складних процедур отримання притулку. Завдяки цьому механізму українці отримали право:

• проживати на території країн Євросоюзу;
• працювати без додаткових дозволів;
• користуватися медичними послугами;
• віддавати дітей до шкіл та університетів.

Станом на сьогодні в країнах ЄС перебуває понад чотири мільйони українців із таким статусом. Однак, за словами Йоханссон, продовження цієї моделі після 2027 року малоймовірне. Вона зазначила, що для тимчасового заходу п’ять років є достатнім терміном, після якого країни Євросоюзу повинні перейти до інших форм легального перебування українців.

Європейські уряди розглядають можливість переведення українців на інші правові підстави проживання. Йдеться про різні типи дозволів, які видаються на національному рівні. Серед можливих варіантів:

• довгострокові дозволи на проживання;
• робочі візи;
• студентські візи;
• гуманітарні або спеціальні програми інтеграції.

Такий перехід, за словами представників Єврокомісії, має відбуватися поступово. Водночас держави-члени ЄС хочуть координувати цей процес між собою, щоб уникнути різких змін для мільйонів людей.

При цьому країни Євросоюзу не поспішають створювати нове загальноєвропейське законодавство для українців. Багато урядів наполягають на тому, що остаточні рішення щодо статусу мають залишатися у компетенції національних держав.

Попри можливе завершення чинної програми, Євросоюз не відмовляється від надання притулку українцям, які можуть змушені залишити країну через війну. За словами Йоханссон, якщо бойові дії продовжаться, ЄС і надалі прийматиме людей, які рятуються від небезпеки. Однак підхід може стати більш вибірковим.

Зокрема, пріоритет можуть отримувати люди з регіонів, де тривають активні бойові дії або існує високий ризик для цивільного населення. У Брюсселі також змінюється підхід до українців, які вже кілька років живуть у країнах Євросоюзу. У Єврокомісії дедалі частіше говорять про перехід від статусу "біженців" до поняття "українська діаспора".

Європейські політики вважають, що мільйони українців можуть стати важливим соціальним та економічним мостом між Україною та Європейським Союзом. За словами Йоханссон, опитування показують, що значна частина українців уже адаптувалася до життя в Європі та планує залишатися там у довгостроковій перспективі.

Саме тому Євросоюз починає формувати нову політику інтеграції, яка передбачає не лише захист, а й активну участь українців у європейському суспільстві та економіці. Паралельно Єврокомісія розробляє програму добровільного повернення українців після завершення війни. Однак її концепція суттєво відрізнятиметься від традиційних програм репатріації.

Замість одноразових виплат людям ЄС планує інвестувати у відновлення українських громад. Йдеться про підтримку інфраструктури, житла, місцевого бізнесу та соціальних послуг. Таким чином європейські інституції прагнуть створити умови, за яких повернення українців буде економічно та соціально можливим.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у Німеччині змінили систему соціальних виплат. Окрім того, що на заміну цивільній допомозі "бюргергельд" (Bürgergeld) прийшла базова допомога соціального забезпечення, біженців з України жорстко каратимуть за інтеграцію на ринок праці.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!