Після війни Україна зіткнеться з гострим дефіцитом робочої сили – особливо у робітничих професіях та серед інженерів, а внутрішніх ресурсів для відновлення може не вистачити. Зазначається, що основним рішенням стане залучення трудових мігрантів із бідніших країн і кваліфікованих спеціалістів.

Відео дня

Про це розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова у подкасті Центру економічної стратегії. За її словами, післявоєнна відбудова вимагатиме величезної кількості працівників і власних ресурсів для цього Україні просто не вистачить.

Бізнеси відновлюються, відкривають нові напрямки, але стикаються з нестачею людей практично у всіх сферах. Дослідження профільної платформи показало, що:

• у 35% компаній плинність кадрів зросла;
• ще 51% роботодавців кажуть, що вона залишається стабільно високою;
• лише 14% відзначають покращення.

Бізнеси витрачають ресурси на найм, навчання і адаптацію, але швидко втрачають людей і змушені починати процес заново. Причини кадрового дефіциту глибші, ніж здається на перший погляд, найчастіше люди звільняються через:

• низьку або неконкурентну зарплату (31%);
• мобілізацію (24%);
• емоційне вигорання (16%);
• небезпеку та війну (13%);
• релокацію (9%).

Окрім цього, частина бізнесів навіть не аналізує причини звільнень, що ще більше ускладнює розуміння реальної картини. Найбільший дефіцит наразі формується одразу у двох сегментах:

• робітничі професії;

Будівельники, водії, виробничі працівники, логісти – саме ці спеціальності стануть критично важливими під час відбудови країни. Уже зараз попит на них значно перевищує пропозицію.

• кваліфіковані спеціалісти та інженери

Відновлення інфраструктури, промисловості та енергетики потребуватиме інженерів, технічних спеціалістів, ІТ-фахівців. І саме ця категорія є найдефіцитнішою через міграцію та глобальну конкуренцію за таланти.

Лібанова прогнозує, що після війни Україна буде змушена активно залучати іноземну робочу силу. За її словами, найімовірніше, це будуть дві ключові групи:

• працівники з бідніших країн;

Як зазначає Лібанова, такі люди традиційно мігрують у пошуках заробітку. Україна може стати для них привабливою, якщо запропонує конкурентну оплату праці. Йдеться не про соціальні виплати, а саме про можливість заробити і підтримувати свої родини.

• інженери та фахівці;

Друга категорія – це спеціалісти, які шукають можливості реалізації. Якщо в Україні з’являться великі інфраструктурні проєкти, це може залучити професіоналів навіть попри нижчий рівень життя.

Проблема кадрового голоду має довгостроковий характер. Серед основних причин демографічне скорочення населення, масова трудова міграція за кордон та старіння населення. Компанії вже зараз змушені адаптуватися до нових умов:

• 27% підвищують зарплати;
• 28% використовують комплексні підходи (бонуси, розвиток, гнучкість);
• частина впроваджує навчальні програми, психологічну підтримку та гнучкий графік.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, фізособи-підприємці (ФОПи) в Україні загалом працевлаштували понад 817 тис. робітників. Таким чином, в середньому один підприємець створює майже 3 додаткові робочі місця.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!