Особливий банківський контроль для частини українців ввели пожиттєво: хто отримає статус PEP та до чого це призведе
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У Раді виконали стандарти FATF та Директиву ЄС: українці, які працювали в органах державної влади та обіймали керівні посади, назавжди отримають особливий статус – PEP (politically exposed person, політично значуща особа). Такі нововведення передбачені в ухваленому законопроєкті № 9269-д. Упродовж 12 місяців після звільнення PEP очікує жорсткий контроль з боку банків (після будь-якої операції можуть запросити документи, що мають підтвердити джерело доходу). А потім до кінця життя – особливий статус та увага з боку контролювальних органів.
Про те, як працюватимуть нові правила і чому їх не варто боятись, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Хто такі PEP?
Насправді PEP – не кожен депутат чи чиновник. Йдеться про чиновників з посадами категорії "А" (це керівники центральних органів влади та їхні заступники), тобто вищий корпус держслужби. Також політично значущими вважають усіх керівників правоохоронних органів та їхніх заступників, нардепів, членів правління та голову НБУ, членів Ради НБУ, суддів, членів різних державних агентств, колективних органів (Антимонопольний комітет, ЦВК, Нацкомісії з питань енергетики та компослуг тощо). Також під особливий контроль потрапляють члени керівних органів партій. Тобто якщо ви були чи є чиновником, місцевим депутатом, то ви не є PEP.
Лише державний ПриватБанк обслуговує 10 тис. клієнтів, яких вони вважають PEP. Як пояснив OBOZ.UA голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, якщо зараз статус PEP зберігається тільки впродовж трьох років після звільнення з посади, то за новими правилами цей статус буде довічним.
Крім того, PEP будуть вважатись навіть ті, хто колись обіймав відповідну посаду (навіть якщо минули десятиріччя). Це десятки тисяч українців, які отримають довічний статус. Вони будуть вказувати його в усіх анкетах у державних органах, фінансових установах, де є питання щодо статусу особи. Тобто закон погіршить становище частини українців. А банки будуть ретельно перевіряти будь-якого PEP, навіть якщо це пенсіонер, який вже десятки років як не працює на держслужбі.
Що змінить новий закон?
Гетманцев пояснив: усього в законі будуть три важливі зміни: довічний статус PEP, покарання для банків за неаргументовану відмову від співпраці з PEP та особливо жорсткий контроль упродовж 12 місяців після звільнення PEP зі своєї посади.
Покарання для банків становить до 10 млн грн. При цьому розмір штрафних санкцій за відмову від співпраці такий самий, як і за відмову від особливої перевірки PEP. "Якщо гроші отримано легально, якщо все законно, жодних проблем у РЕР не буде. Звісно, якщо людина принесе в банк 100 тис. доларів, то будуть проблеми і питання: а де ти взяв ці гроші", – каже Гетманцев.
Перевірку (фінансовий моніторинг) в банках проходять не лише політично значущі особи, а всі українці. Тому будь-хто, хто проводить операцію на суму більш ніж 400 тис. грн, за законом має пройти жорсткий фінансовий моніторинг та підтвердити, що кошти він отримав легально, з них сплачено податки.
Часто банки перевіряють українців занадто ретельно. Наприклад, блокують навіть невеликі перекази та вимагають надати довідку про доходи. Але це стосується не тільки PEP. Банки використовують ризик-орієнтований підхід. Якщо вони вважають, що їхній клієнт може незаконно отримувати кошти, отримує надто багато коштів, підозріло багато працює з готівкою.
"ПриватБанк сумлінно виконував і буде виконувати вимоги законодавства. Обслуговуючи понад 10 тис. клієнтів з ознакою PEP та пов'язаних з ними осіб, Банк вже активно застосовує ризик-орієнтований підхід, як в оцінці діяльності клієнтів за рахунками, так і в оцінці ризику самих клієнтів", – розповів OBOZ.UA прессекретар банку Олег Серга.
Які проблеми будуть у PEP?
Народний депутат ("Голос") Ярослав Железняк, який також пожиттєво отримав статус PEP, розповідає OBOZ.UA: жодних проблем у нього з банками не виникало. Інколи дійсно просять надати декларацію для підтвердження своїх доходів, але це не викликає значних труднощів.
"Для мене, як для PEP, цей закон навіть вигідний. Бо він вводить покарання для банків, які без причин відмовляються від співпраці з PEP, через 12 місяців після звільнення передбачає перехід на ризик-орієнтований підхід. Але у нас не було виходу, це вимога для переговорів щодо вступу в ЄС", – каже Железняк.
Крім того, нардеп впевнений, що вже за 5 років фінансовий моніторинг всіх клієнтів банку настільки посилиться, що не буде різниці: це PEP чи звичайний клієнт. Жорстко перевіряти будуть всіх. З таким поглядом погоджуються далеко не всі.
Наприклад, колишній голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв не тільки розкритикував повернення старих правил, але і тих, хто такі нововведення підтримав. "Комсомольці-антикорупціонери, які агітують за пожиттєвий статус PEP та описують його чудодійно-лікувальний ефект на наше суспільство, є гарною ілюстрацією одного маловідомого, але дуже влучного вислову: "Страшніше за людину, яка не прочитала жодної книжки, може бути лише людина, яка прочитала всього одну книжку", – написав Коболєв на своїй сторінці у Facebook.
Віталій Шабунін, голова "Центру протидії корупції", у відповідь нагадав: таке саме регулювання вже діяло з 2020 до 2022 року. "Приведення (повернення) цього закону у відповідність до Директиви ЄС 2015/849 і стандартів FATF було однією з семи вимог для початку переговорів про вступ України в ЄС. Норми ухваленого законопроєкту майже дослівно повторюють формулювання відповідної Директиви ЄС. Немає ніяких "довічних PEP" – це маніпуляція і фейк. 12 місяців після звільнення – посилений моніторинг, і, якщо ризики стосовно клієнта не зберігатимуться, до PEP застосовуються правила, як і до всіх клієнтів", – пояснив Шабунін.
В України не було вибору: чи вводити нові правила щодо PEP, чи ні. Це було умовою подальшої співпраці з міжнародними партнерами та переговорів щодо членства в ЄС. І на цю умову представники української влади погодились.