Ключова країна ЄС планує скоротити допомогу українцям: скільки платитимуть біженцям
Уряд Німеччини цього тижня затвердить зниження соцвиплат для українців. Новоприбулі отримуватимуть не Bürgergeld у 563 євро (27 470 грн), а лише 441 євро (21 517 грн) за законом про претендентів на притулок. Нові правила діятимуть заднім числом з 1 квітня 2025 року, передбачаючи перевірку активів та обов’язкові зусилля щодо працевлаштування.
Про це в інтерв'ю DW заявив міністр внутрішніх справ Александер Добріндт. Уже цього тижня федеральний кабінет міністрів розгляне й затвердить законопроєкт, який фактично позбавляє новоприбулих українців права на Bürgergeld.
За словами Добріндта, уряд уже погодив реформу із Міністерством праці, і вона буде ухвалена урядом цього тижня. Після цього документ передадуть до Бундестагу, де правляча коаліція має достатню кількість голосів для його остаточного схвалення. Зміни передбачають:
- скасування Bürgergeld для тих, хто прибув після 1 квітня 2025 року;
Українці, які перетнули кордон ФРН після цієї дати, більше не вважатимуться такими, що мають пряме право на соціальну допомогу громадян. Їхній статус прирівнюється до шукачів притулку.
- зменшення обсягу виплат;
Новий пакет допомоги становитиме 441 євро на місяць, що на 122 євро менше за попередній рівень підтримки. Рішення пояснюють необхідністю зменшити навантаження на бюджет і вирівняти підтримку між різними групами мігрантів.
- зобов’язання шукати роботу
Українців офіційно зобов’яжуть проявляти активність у пошуку працевлаштування. "Якщо не буде зусиль із працевлаштування в Німеччині, буде подальше скорочення виплат", – попередив Добріндт. Так уряд намагається зменшити залежність від соціальних програм і скоротити навантаження на ринок оренди, соцслужби та місцеві адміністрації.
Одним із ключових елементів реформи стане перевірка майнового стану українців, які претендують на соцвиплати. Якщо у людини є достатні активи – кошти, нерухомість чи інше майно – вона повинна буде використовувати передусім їх. Лише після цього можна буде розраховувати на державну допомогу.
Такі обмеження мають на меті зменшити зловживання системою соціального захисту. Сам Добріндт наголосив, що не ставить під сумнів право на притулок, але вважає необхідним жорсткіше реагувати на випадки використання соцсистеми не за призначенням.
Міністр внутрішніх справ наголосив, що Німеччина продовжуватиме посилювати контроль на кордонах. За його словами, кількість первинних заяв про надання притулку впала на 60%, і це він називає "значним успіхом".
Добріндт також заявив про план створення разом із європейськими партнерами центрів у країнах Африки, куди можуть депортувати людей, які отримали відмову у притулку. При цьому депортовані не обов’язково будуть громадянами держави, куди їх відправлять.
Попри очікування економії, експерти вказують: реформа не призведе до суттєвого фінансового полегшення для держави. Попередні розрахунки такі:
- 2026 рік: економія близько 730 млн євро;
- 2027 рік: економія зменшиться до 320 млн євро.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, кожен десятий біженець, якого в Польщі позбавили статусу захисту протягом останніх шести років, був громадянином України. Найчастіше це трапляється через зміну обставин, за яких статус було надано.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!