Біженці з України зможуть отримати громадянство Німеччини? Від уряду Мерца вимагають пояснень


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
В березні 2027 року минає 5 років, відколи Німеччина надала прихисток першим біженцям з України. Згідно новим нормам місцевого законодавства, цього терміну достатньо для подачі заявки на натуралізацію.
Потенційна хвиля заявок на отримання німецького паспорта вже викликала серйозне занепокоєння місцевої влади. Як повідомляє WELT, про це йдеться у внутрішньому документі правового комітету Асоціації міст Німеччини під назвою "Україна: можливе зростання кількості натуралізацій з березня 2027 року".
"Організаційні відомства з питань громадянства й без того наразі сильно завантажені. У разі виникнення додаткового великого попиту з боку громадян України це може призвести до їхнього остаточного перевантаження", – йдеться в листі.
Скільки біженців можуть податися на громадянство ФРН
Згідно з даними німецької статистики, наразі в країні проживає близько 1,3 млн біженців з України. Вони перебувають там під статусом тимчасового захисту, дія якого спливає в березні 2027 року, і наразі його подальше подовження залишається під питанням.
Натомість саме навесні 2027 року значна частина українців досягне необхідного цензу осілості для отримання громадянства. Очільники профільних відомств вбачають наголошують, що значна частка українців вже інтегрувалася в німецьку економіку, тобто є потенційними кандидатами на отримання паспорта.
"Ми вже з січня 2025 року вказуємо на проблематику очікуваного драматичного зростання кількості заяв на натуралізацію протягом наступного року. Дані ринку праці свідчать про те, що на сьогодні близько третини працездатних біженців з України мають роботу, яка підлягає обов'язковому соціальному страхуванню. З цього випливає значний потенціал охочих отримати громадянство як по всій країні, так і безпосередньо в Берліні", – стверджує директор Берлінського земельного відомства у справах імміграції Енгельгард Мазанке.
Чого боїться регіональна влада
Головна проблема полягає в тому, що чиновники на місцях не мають єдиної інструкції – чи дозволено взагалі приймати документи на паспорт у людей із поточним гуманітарним статусом. Це загрожує виникненням різної юридичної практики залежно від регіону.
З одного боку, частина округів (наприклад, Леер та Штормарн) уже виділяють додаткові гроші на персонал під майбутні заяви українців. З іншого боку, низка муніципалітетів налаштована категорично проти.
В адміністрації округу Ульцен пояснюють таку позицію тим, що дозволи на проживання українців надаються, згідно до Параграфа 24 Закону про перебування, який не дає права на натуралізацію. Але експерти з міграційного права наголошують на законодавчих лазівках на користь українців.
"Відомства можуть надавати українцям громадянство на власний розсуд. Бар'єри для цього в деяких випадках навіть нижчі, ніж за умов регулярної натуралізації за вимогою. Я можу собі уявити, що деякі прогресивні федеральні землі скористаються цим інструментом, можливо навіть у більших масштабах", – пояснює керівник дослідницького відділу Експертної ради з питань інтеграції та міграції Ян Шнайдер.
На цьому тлі Асоціація міст Німеччини висунула федеральному уряду ультиматум. Від влади вимагаючи роз'яснити перспективи подальшого юридичного статусу українців – чи дозволяє поточний статус біженцям з України натуралізацію, або ж їм для цього потрібен інший статус перебування.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, в Латвії також пропонують відкрити українцям шлях до статусу постійних мешканців цієї країни та забезпечити безпрецедентну підтримку у вивченні мови задля посиленої інтеграції. Аби претендувати на новий статус, буде достатньо п'ятирічного перебування в країні і вивчення її мови.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!











