ЄС має врахувати воєнні ризики України під час впровадження CBAM, – Циганок

Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) потребує адаптації до реалій країн, які перебувають у стані війни. Україна не є джерелом проблеми, для вирішення якої створювався цей механізм, однак саме її промисловість може зазнати одного з найбільших негативних впливів від його повноцінного запровадження.

Про це заявила засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW та генеральна директорка "Офісу сталих рішень" Людмила Циганок. 

За її словами, сучасна дискусія про кліматичну справедливість має виходити за межі традиційного підходу, який враховує лише рівень викидів або економічний розвиток країн. Не менш важливим фактором сьогодні є безпекові ризики.

"Без безпеки немає ні інвестицій, ні модернізації, ні довгострокової кліматичної політики. Будь-яка кліматична політика зрештою спирається на здатність суспільства планувати майбутнє, а така здатність починається саме з безпеки", – наголосила Циганок.

Вона зазначила, що Україна опинилася в унікальній ситуації, коли одночасно проводить адаптацію до європейського законодавства, декарбонізацію економіки та протистоїть повномасштабній війні. Саме тому застосування однакових кліматичних правил до країн із принципово різними умовами розвитку не завжди означає справедливий підхід.

На думку експертки, механізм CBAM створювався для боротьби з так званим "витоком вуглецю" – перенесенням виробництва до країн із менш жорсткими екологічними вимогами. Однак Україна не належить до таких держав.

"Українська металургія, цементна промисловість чи виробництво добрив не переносилися до України для уникнення європейських кліматичних платежів. Навпаки, ці підприємства десятиліттями працюють в Україні та сьогодні адаптуються до майбутнього членства в ЄС", – підкреслила вона.

За словами Циганок, українські виробники вже працюють в умовах постійних ракетних атак, дорогого капіталу, дефіциту фінансування та високих ризиків втрати виробничих активів. У таких умовах кожне додаткове фінансове навантаження скорочує можливості для модернізації та екологічної трансформації.

"Кожне євро, спрямоване на покриття додаткових витрат, пов’язаних із CBAM, – це євро, яке не було інвестоване в енергоефективність, модернізацію виробництва чи нові низьковуглецеві технології", – зазначила експертка.

Окремо вона звернула увагу на те, що війна сама по собі стала одним із найбільших джерел додаткових викидів парникових газів у Європі через руйнування інфраструктури, пожежі, військову логістику та майбутню масштабну відбудову.

На переконання Циганок, Європейський Союз має враховувати й стратегічну роль української промисловості для власної економіки. Україна здатна стати одним із ключових постачальників сталі, феросплавів, цементу, водню та критичних мінералів для європейського "зеленого" переходу. Надмірний тиск на українських виробників може, навпаки, посилити залежність ЄС від імпорту з інших регіонів світу, які часто мають нижчі екологічні стандарти.

Експертка вважає, що для України доцільно розглянути спеціальний перехідний режим застосування CBAM, синхронізований із процесом інтеграції до європейської системи торгівлі викидами та майбутнім вступом до ЄС.

"Справедливість – це не лише однакові правила для всіх. Справедливість – це здатність бачити різні стартові умови. Якщо кліматична політика претендує на роль політики майбутнього, вона має враховувати не лише тонни СО₂, а й масштаби ризиків, у яких працюють окремі країни", – резюмувала Циганок.

Як відомо, за прогнозами ФРУ, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік – мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб – на 44%.