Українські аеропорти можуть запрацювати під час війни? За яких умов відновляться пасажирські перельоти

Україна потенційно може почати повертати цивільну авіацію ще під час війни, однак відкриття неба розглядають як поетапний процес із чотирма стадіями – від технічних рейсів до регулярних пасажирських перевезень. На початковому етапі польоти можуть бути суттєво обмежені за кількістю, часом доби та погодними умовами, а головною вимогою залишатиметься безпека.

Про це пише редакторка Юлія Самаєва з посиланням на профільних експертів у галузі. Такий підхід уже застосовували інші країни, зокрема Ізраїль, де цивільна авіація працює в умовах постійної воєнної загрози.

Перший етап – технічні польоти

Першим кроком до відновлення авіасполучення можуть стати технічні рейси без пасажирів. Їхня основна мета – повернути з України літаки, які залишилися на території країни після початку повномасштабного вторгнення, а також перевірити, наскільки ефективно працюють усі механізми координації та управління ризиками.

Тривалий простій становить серйозну проблему для авіакомпаній. Літаки потребують регулярного технічного обслуговування, а без нього частина повітряних суден може втратити можливість безпечно експлуатуватися.

Показовою стала ситуація з літаками "Міжнародних авіаліній України". Через багаторічний простій частина повітряних суден уже може не повернутися до повноцінної експлуатації.

Певний досвід виконання таких рейсів Україна вже має. Першими після закриття повітряного простору стали турецькі військово-транспортні літаки, які доставили гуманітарну допомогу в Україну в ніч проти 24 лютого 2022 року та залишилися на українській території через початок повномасштабного вторгнення. Їхнє повернення до Туреччини готували близько восьми місяців.

Надалі подібні операції стали організовувати швидше. За оцінками експертів, нині система вже може бути готовою до певної регулярності технічних польотів. Саме цей формат вважається одним із найбезпечніших для початку відновлення авіаційного сполучення, оскільки йдеться про невелику кількість літаків без пасажирів. 

Другий етап – гуманітарні та медичні рейси

Після успішного проведення технічних польотів наступним кроком може стати відкриття повітряного простору для медичної евакуації та гуманітарних місій. Йдеться про рейси під егідою ООН та інших міжнародних гуманітарних організацій.

Такий формат дозволив би поступово збільшити навантаження на систему управління повітряним рухом, водночас не переходячи одразу до масових пасажирських перевезень. Однак вимоги до безпеки на цьому етапі будуть значно вищими.

Якщо під час технічного рейсу ризикує переважно екіпаж, то медичний або гуманітарний літак перевозить людей, зокрема поранених чи хворих. Тому перед переходом до другого етапу необхідно буде переконатися, що всі учасники системи – від диспетчерських служб до військових  можуть швидко координувати дії у разі виникнення загрози.

Третій етап – разові чартерні рейси

Наступним кроком може стати запуск окремих чартерних рейсів із поступовим розширенням маршрутів. Саме на цьому етапі система зіткнеться з найбільшими викликами, адже літаки вже перевозитимуть цивільних пасажирів. Відповідно, вимоги до безпеки та страхування будуть набагато жорсткішими.

Окремою проблемою залишається захист аеропортів від повітряних атак. Під час роботи систем протиповітряної оборони аеропорт може бути прикритий з різних напрямків, однак виліт цивільного літака створює додаткові складнощі. Коли повітряне судно залишає аеродром, відповідний сектор повітряного простору не може використовуватися ППО так само, як у ситуації, коли з аеропорту нічого не вилітає.

У результаті одночасний запуск великої кількості рейсів може створювати додаткові ризики. Чим більше літаків перебуває в повітрі та чим більше напрямків використовує аеропорт, тим складніше одночасно забезпечувати повноцінне прикриття всіх секторів.

Саме тому повернення цивільної авіації навряд чи відбудеться за принципом "сьогодні небо закрите, а завтра всі аеропорти працюють". Найімовірнішим сценарієм є поступове збільшення кількості рейсів після перевірки кожного попереднього етапу.

Як можуть контролювати ризики

Безпека залишатиметься ключовою умовою кожного польоту. Повністю виключити загрозу під час війни неможливо, тому основна увага має бути зосереджена на системі управління ризиками та здатності швидко реагувати на зміну ситуації.

Ще до вильоту має проводитися комплексна оцінка загроз. Вона може враховувати воєнну ситуацію, роботу протиповітряної оборони, погодні умови, стан аеропорту та інші фактори.

Найскладнішими частинами польоту залишаються зліт і посадка. Саме в ці моменти літак перебуває на відносно невеликій висоті та має менше можливостей для маневру.

За оцінками експертів, особливо небезпечними можуть бути перші та останні 15-20 хвилин польоту. У цей час екіпаж має перебувати в постійному контакті з відповідними службами, а військові структури – бути готовими оперативно реагувати на потенційну загрозу.

Після набору висоти можливості для маневру значно ширші. Якщо ситуація змінюється, літак можна відвести в інший сектор або скоригувати його маршрут. Таким чином, система безпеки має працювати не лише до вильоту, а протягом усього рейсу.

Четвертий етап – регулярні пасажирські рейси

Фінальним етапом може стати відновлення регулярних цивільних перевезень. Втім, якщо війна на той момент продовжуватиметься, це не буде повноцінне повернення авіації до довоєнного режиму. Ймовірно, кількість рейсів залишатиметься обмеженою, а польоти виконуватимуть лише за сприятливих погодних умов і в певний час доби.

За одним із запропонованих сценаріїв, на початковому етапі регулярного сполучення може йтися максимум про два рейси на годину. Крім того, польоти можуть виконуватися лише вдень та за відсутності несприятливих погодних умов.

Авіаційна галузь потребує складної інфраструктури, кваліфікованих кадрів і значних інвестицій. Чим довше літаки не здійснюють регулярних рейсів, тим складніше відновити всю систему після завершення війни.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, український авіаперевізник SkyUp відкрив продаж квитків на літо 2027 року та запланував із Кишинева 26 регулярних напрямків, зокрема нові рейси до Відня, Родоса, Батумі, Тбілісі, Мілана-Бергамо, Дюссельдорфа, Нюрнберга, Парижа, Пули, Спліта та Праги. Для українців Кишинів є зручним пунктом вильоту, а авіакомпанія заявляє, що частину рейсів заплановано з урахуванням можливості дістатися до молдовської столиці без додаткової ночівлі.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!