Експорт металобрухту можна буде відкривати, коли Україна зможе отримувати від цього прибуток – ICC Ukraine

Україна не повинна відкривати експорт металобрухту без точного балансу внутрішнього ринку, розрахунку фіскального ефекту та гарантій забезпечення металургії сировиною. В умовах війни брухт має розглядатися не лише як товар, а як ресурс для виробництва продукції з доданою вартістю всередині країни.

Про це розповів президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов.

За його словами, металобрухт є важливою сировиною для української металургії, яка вже працює під тиском російських атак, проблем з енергетикою, логістикою та високою собівартістю. "Коли тонна брухту залишається в Україні, вона стає частиною виробництва сталі та іншої металопродукції. Формуються зарплати, податки, транспортні та енергетичні платежі, працюють суміжні підприємства, створюється експортна виручка", – зазначив Щелкунов.

Він наголосив, що сам по собі експорт не є проблемою, але держава має оцінювати не лише прибуток окремих експортерів, а й загальний ефект для економіки. Тому перед будь-яким переглядом чинних обмежень уряд має визначити, скільки брухту реально утворюється в Україні, які потреби внутрішньої металургії, які запаси накопичені, та чи існує доведений профіцит. Лише після цього можна обговорювати можливість експорту надлишкових обсягів.

Окремо він звернув увагу на бюджетний ефект: за його словами, при оцінці експорту потрібно рахувати не лише можливі митні надходження, а й податки металургійних підприємств, зарплати, внески, транспортні та енергетичні платежі, а також валютну виручку від експорту готової продукції.

"Теза "відкриємо експорт і бізнес заробить" мене не переконує. Мене цікавить інше: скільки від цього заробить Україна?" – каже президент ICC Ukraine.

Ще одним ризиком він назвав непрозорі транзитні та посередницькі операції через країни ЄС: Щелкунов наголосив, що держава має бачити кінцевого покупця, реальну ціну, маршрут товару, ланцюг перепродажів та пов’язаних осіб.

Він зауважив, що не кожна транзитна операція є незаконною. Але якщо основна маржа від українського ресурсу формується за кордоном, а бюджет і промисловість в Україні втрачають, такі операції мають бути предметом особливої уваги контролюючих органів. Таким чином, подальша модель регулювання має одночасно захищати бюджет, підтримувати заготівельну галузь і гарантувати металургійним підприємствам доступ до сировини.

"Жодного масштабного відкриття експорту металобрухту без доведеного профіциту, повного економічного розрахунку, прозорого контролю за експортними операціями та гарантованого забезпечення потреб української металургії", – підсумував Щелкунов. 

Як відомо, наразі активізувався рух щодо відкриття експорту брухту, але щоб він працював за тими ж схемами, що й були, коли брухт брухт вивозили через країни ЄС, в основному до Польщі, де не треба платити мито в 160 євро за тонну, а вже звідти – продавали у Туреччину. За оцінками народних депутатів, через "сірі"  схеми державний бюджет щороку втрачав мінімум 3 млрд грн.