Через війну та дефіцит кадрів українські компанії дедалі частіше наймають жінок на професії, які раніше вважалися "чоловічими", і вже 64% роботодавців практикують такий підхід. Водночас гендерний розрив у зарплатах зберігається – у деяких сферах жінки можуть заробляти на десятки відсотків менше за чоловіків.

Відео дня

Про це повідомили аналітики однієї з профільних компаній, які з’ясували, що роботодавці більш охоче наймають жінок на історично "чоловічі" позиції, проте досі існує гендерний розрив у зарплатах, пише AgroPortal. Український ринок праці почав змінюватися значно швидше, ніж це відбувалося у попередні десятиліття.

Якщо раніше гендерні ролі в професіях були доволі стабільними, то після 2022 року ситуація почала стрімко змінюватися. Причинами стали кілька факторів:

• мобілізація чоловіків до Збройних сил;
• відтік частини працездатного населення за кордон;
• дефіцит робочої сили у ключових галузях економіки.

Через це бізнес змушений був переглянути усталені кадрові стереотипи та активніше залучати жінок до роботи у сферах, які традиційно вважалися "чоловічими". Особливо помітними ці зміни стали у таких галузях, як:

• аграрний сектор;
• промисловість;
• логістика;
• державне управління.

У цих сферах жінки дедалі частіше обіймають посади, які раніше переважно займали чоловіки. За результатами дослідження "Барометр ринку праці", 64% українських компаній уже працевлаштовують жінок на історично "чоловічі" позиції. Для порівняння, ще рік тому таких роботодавців було трохи більше половини.

Ще 9% компаній заявили, що поки не практикують подібний підхід, однак планують почати це робити найближчим часом. Експерти наголошують, що ці зміни мають передусім економічну природу. Бізнес не може дозволити собі тримати вакансії відкритими місяцями, коли на ринку бракує працівників.

Фактично кадровий дефіцит змушує роботодавців відмовлятися від гендерних стереотипів і ширше дивитися на потенційних кандидатів. За даними Глобального індексу гендерного розриву, який щороку публікує World Economic Forum, Україна впродовж 2022-2025 років поступово скорочує різницю між чоловіками та жінками в кількох ключових сферах:

• економіці;
• освіті;
• охороні здоров’я;
• політичному представництві.

Також позитивну динаміку продемонстрував Український індекс гендерної рівності. За останніми даними, він становить 61,4 бала зі 100 можливих. Формально ці показники свідчать про поступове наближення до гендерного балансу. Проте на практиці ситуація залишається складнішою.

Попри те, що жінки дедалі частіше працюють у нових галузях і займають позиції, які раніше були майже виключно чоловічими, проблема нерівності в оплаті праці зберігається. На початку повномасштабного вторгнення офіційний гендерний розрив у зарплатах становив близько 18,6%. У деяких секторах економіки він був значно більшим – до 41,4%.

За даними національного Індексу гендерної рівності за 2025 рік, ситуація фактично не зазнала суттєвих змін – різниця в оплаті праці між чоловіками та жінками залишається приблизно на тому самому рівні. Таким чином, жінки отримали ширший доступ до професій, але це не означає автоматичної фінансової рівності.

Однією з причин збереження нерівності є відсутність системного контролю за рівністю оплати праці у багатьох компаніях. Дослідження показало, що значна частина роботодавців взагалі не відстежує гендерні аспекти зарплатної політики. Близько трьох чвертей компаній вважають, що рівень зарплати залежить виключно від конкретного кандидата і не пов’язаний із гендером.

Водночас приблизно кожен п’ятий роботодавець визнає, що жінки часто погоджуються працювати за нижчу зарплату, ніж чоловіки. Саме ця різниця в зарплатних очікуваннях може непомітно відтворювати нерівність. Якщо компанія орієнтується лише на запит кандидата, а не на ринкові стандарти, зарплатний розрив фактично закріплюється автоматично.

Проблема гендерної нерівності в оплаті праці вже визнана на державному рівні. У межах Національної стратегії уряд поставив мету поступово скоротити зарплатний розрив. Згідно з планами, до 2030 року різниця в оплаті праці між чоловіками та жінками має зменшитися до 13,6%.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні через мобілізацію та загальний дефіцит кадрів значно зріс попит на пенсіонерів на ринку праці. Це стабільні та відповідальні працівники. 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!