Російські удари знищили понад 100 АЗС в Україні: чи є ризик дефіциту пального

Російські удари по автозаправних станціях в Україні вже перевищили за сотню. Зазначається, що це може призвести до скорочення запасів пального, що створює ризики як подорожчання, так і можливого дефіциту. Водночас, український паливний ринок уже адаптувався до воєнних умов завдяки децентралізованій системі постачання, а мінімізувати ризики допоможе максимально спрощений імпорт пального.

Про це розповів головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в коментарі медіа. За його словами, пошкодження автозаправних станцій означає втрату не лише самих об'єктів, а й запасів пального, які там зберігалися.

Зазначається, що це автоматично скорочує пропозицію на ринку та створює передумови для зростання цін або тимчасових перебоїв із постачанням. Експерт наголошує, що можливі наслідки не обмежуватимуться окремими регіонами. Якщо в певній області буде пошкоджено паливну інфраструктуру, дефіцит доведеться компенсувати за рахунок постачання з інших областей. Через це навантаження на логістику може зрости по всій Україні.

Водночас Ус вважає, що український паливний ринок уже продемонстрував високу здатність адаптуватися до воєнних умов. За роки повномасштабної війни оператори створили більш гнучку систему постачання, яка значно менш залежить від великих централізованих баз.

За його словами, саме децентралізація є однією з головних переваг України. На відміну від Росії, де значна частина ресурсів концентрується у великих логістичних центрах, українська система має багато окремих маршрутів і точок постачання. Через це ворогу набагато складніше завдати критичного удару по всій паливній інфраструктурі одночасно.

Для зменшення ризиків експерт пропонує максимально спростити ввезення пального з-за кордону. На його думку, імпорт не повинен обмежуватися митами чи іншими адміністративними бар'єрами. Чим швидше паливо надходитиме до України з європейських ринків, тим легше буде компенсувати втрати після російських атак та підтримувати стабільне забезпечення споживачів.

Ус також звернув увагу на підхід, який, за його словами, нині розглядає Росія. Йдеться про можливе зниження екологічних стандартів пального з метою збільшення обсягів його виробництва. Експерт застерігає, що такий крок може тимчасово розширити пропозицію на ринку, однак водночас призведе до швидшого зношування двигунів та погіршення екологічної ситуації. Саме тому Україні не варто йти таким шляхом навіть в умовах війни.

Росія посилила атаки на мережі українських АЗС

Протягом 3-6 липня російські війська здійснили серію ударів по автозаправних станціях у різних регіонах України. Під обстріли потрапили об'єкти найбільших паливних мереж, зокрема SOCAR, OKKO, WOG, "БРСМ", BVS, Marshal та UKRNAFTA у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській областях, а також у Харкові та Києві. Внаслідок атак були пошкоджені або повністю зруйновані заправні комплекси, виникли пожежі, є загиблі та поранені серед працівників і цивільних. Про це пише Forbes. 

Представники паливного ринку зазначають, що останнім часом кількість атак на цивільні автозаправні комплекси суттєво зросла. За словами маркетинг-директора "БРСМ-Нафта" Олександра Мельничука, лише за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а його компанія зафіксувала вісім прямих влучань. У "Укрнафті" повідомили, що від початку року вже припинили роботу шести автозаправних комплексів через російські обстріли та погіршення безпекової ситуації.

В уряді запевняють, що дефіциту пального наразі немає

Попри ризики, про які говорять експерти, українська влада наголошує, що станом на сьогодні підстав для хвилювання немає. Міністр економіки Олексій Соболев під час години запитань до уряду повідомив, що паливний ринок працює стабільно, а країна забезпечена необхідними запасами.

За його словами, імпортні поставки здійснюються без перебоїв, логістичні маршрути функціонують у штатному режимі, а оператори ринку мають достатній ресурс для забезпечення потреб населення та бізнесу. Саме тому наразі жодних передумов для виникнення дефіциту пального у цивільному секторі немає.

Влада готує нові механізми захисту

Водночас уряд уже працює над додатковими заходами, які дозволять зберегти стабільність ринку навіть у разі нових масованих атак на паливну інфраструктуру. Як зазначив міністр, аналогічний досвід Україна вже отримала під час загострення ситуації на Близькому Сході, коли існували ризики для світового ринку нафти. Тоді спільні дії держави та учасників ринку дозволили уникнути перебоїв із постачанням.

Наразі уряд щоденно координує роботу з обласними військовими адміністраціями, мережами автозаправних станцій та імпортерами. Обговорюються нові логістичні рішення, які дадуть змогу швидко доставляти пальне навіть у разі пошкодження окремих об'єктів інфраструктури.

Одним із таких рішень може стати використання мобільних схем постачання, коли ресурс доставлятиметься безпосередньо транспортом без накопичення великих запасів на окремих нафтобазах. Зазначається, що дозволить зменшити можливі втрати у випадку нових російських ударів.

Крім того, уряд разом із представниками паливного бізнесу опрацьовує механізм страхування або створення спеціального компенсаційного фонду. Передбачається, що він допоможе операторам швидше відновлювати пошкоджені АЗС, компенсувати збитки та забезпечувати безперервне постачання пального навіть після атак.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, з 1 липня українські водії починають бачити на АЗС нові європейські позначення пального. Поруч зі звичними назвами або замість них з'являються маркування E5, E10, B7 та B10, які вказують не на октанове число, а на вміст біокомпонентів у пальному.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!