УкраїнськаУКР
русскийРУС

Сітки, приховані резервуари та плани прибрати касирів: як АЗС в Україні змінюють роботу через обстріли

Заправка автомобіля на АЗС. Ілюстрація
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Російські атаки за останні пів року пошкодили або зруйнували близько 300 українських АЗС, а регіональні мережі називають нинішній період найскладнішим за весь час війни та перебудовують станції під нові ризики. Бізнес заглиблює резервуари, встановлює антидронові сітки й захисні конструкції, використовує резервне живлення та прагне до максимальної автоматизації, але попри втрати паливні мережі не планують залишати прифронтові регіони.

Про це йдеться у матеріалі Forbes. Співвласник запорізької мережі ZOG Олег Серовський називає нинішній період найскладнішим за весь час війни. За його словами, найбільшими втратами для компанії стали не зруйновані резервуари чи будівлі, а загибель і травмування людей.

Росіяни пошкодили сотні АЗС

Проблема має загальноукраїнський масштаб, хоча найбільше від ударів потерпають саме прифронтові області. За останні два роки найбільше атак на АЗС фіксували у Дніпропетровській області – 55 випадків. У Харківській області зафіксували 40 атак, у Сумській – 38, Херсонській – 30, а в Донецькій та Запорізькій по 28.

Наслідки для бізнесу можуть бути дуже серйозними. АЗС – це не просто будівля з кількома паливороздавальними колонками. На станції є резервуари, інженерні системи, електрообладнання, навіси, приміщення для персоналу та інша інфраструктура. Тому навіть один удар може призвести до багатомільйонних збитків.

Одна з найбільших українських мереж WOG раніше оцінювала відновлення однієї пошкодженої АЗС у 50-70 млн грн. Для невеликого регіонального оператора навіть часткова руйнація станції може стати серйозним фінансовим ударом.

Скільки відомих АЗС пошкоджено

Запорізька мережа ZOG уже кілька років працює в умовах постійної небезпеки. Із семи АЗС компанії на підконтрольній Україні території одна зазнала прямого влучання ударного безпілотника навесні 2026 року. Внаслідок атаки було знищено навіс і пошкоджено будівлю станції.

Ще одна заправка опинилася настільки близько до лінії зіткнення, що її довелося закрити. При цьому шість АЗС ZOG залишаються на окупованій території. За словами Серовського, сукупні втрати компанії через атаки вже вимірюються десятками мільйонів гривень. У 2025 році виторг ZOG становив 271 млн грн, а прибуток – 12,3 млн грн, за даними YouControl. 

Ще складніша ситуація у харківської мережі OVIS. З березня 2026 року російські атаки пошкодили 10 із 28 АЗС компанії. Особливо сильно постраждала мережа в напрямку Богодухова. За словами директорки OVIS Катерини Слижук, із чотирьох заправок у цьому напрямку залишилася лише одна.

Деякі об'єкти настільки сильно пошкоджені, що їхнє відновлення фактично означає нове будівництво. Водночас OVIS поки не планує вкладатися в будівництво нових АЗС щонайменше до кінця року через безпекові ризики.

Від російських атак потерпають не лише оператори, які працюють безпосередньо біля фронту. Мережа EURO 5, яка має близько 50 станцій у Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській та Кіровоградській областях, повідомила про 10 ударів по своїх АЗС із березня 2026 року.

Загальні збитки компанія оцінює приблизно у 1 млн доларів. Тепер кошти на потенційний захист і відновлення станцій доводиться закладати в бюджет заздалегідь.

Бізнес почав будувати АЗС за правилами війни

Одна з головних змін – зміна самого підходу до проєктування станцій. За мирних умов бізнес думав передусім про зручність клієнта, швидкість обслуговування, дизайн, кількість колонок та інші комерційні характеристики.

Тепер на перше місце виходить безпека. У ZOG говорять про створення максимально захищених та автоматизованих АЗС. Серед заходів, які використовують або планують використовувати регіональні оператори:

  • заглиблення паливних резервуарів;
  • резервне електроживлення;
  • захисні конструкції;
  • відмова від великих надземних споруд;
  • автоматизація відпуску пального;
  • антидронові сітки;
  • габіони та інші фортифікаційні елементи;
  • облаштування укриттів;
  • навчання персоналу домедичної допомоги.

Харківська мережа OVIS уже використовує додаткові засоби фізичного захисту. На станціях встановлюють захисні конструкції, габіони та антидронові сітки.

Їхнє завдання – зменшити ризик прямого ураження об'єктів безпілотниками та мінімізувати наслідки можливих атак. Водночас жоден із таких засобів не може гарантувати повного захисту від ракетних чи дронових ударів. 

Під час тривоги АЗС можуть повністю зупиняти роботу

Ще одна зміна стосується безпосередньо роботи персоналу. У мережі EURO 5 під час повітряної тривоги в районі розташування конкретної АЗС обслуговування клієнтів припиняють, а працівники переходять до укриття.

Компанія також проводить для співробітників навчання з тактичної медицини. Основний акцент на навичках домедичної допомоги та зупинці кровотечі. Окремий напрямок адаптації – максимальна автоматизація.

У ZOG вважають, що в ідеалі АЗС у небезпечних регіонах мають працювати з мінімальною присутністю людей або взагалі без персоналу. Технологічно це вже можливо, адже клієнт може сам оплатити пальне, отримати фіскальний чек і заправити автомобіль без участі касира.

Але тут виникає проблема законодавства. За словами представників бізнесу, чинні правила продажу пального передбачають використання касового обладнання та участь касира, через що повністю автоматизована модель наразі обмежена регуляторними вимогами.

Водночас частина паливного бізнесу не планує переїжджати в західні регіони, де ризик ударів значно нижчий. Для локальних мереж це не просто економічне рішення, АЗС залишаються важливою частиною критичної інфраструктури міст і селищ.

Пальне потрібне цивільному транспорту, швидким допомогам, рятувальникам, комунальній техніці, волонтерам та бізнесу. Тому повне припинення роботи мережі в прифронтовому регіоні може створити додаткові проблеми для місцевого населення.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні викрили незаконний продаж пального – зокрема, бензину та дизельного палива. Продаж організовували в Одеській області – через т.зв. пересувні АЗС. Наразі у справі відбувся суд – організатор отримав штраф із конфіскацією товару.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!