Росіяни виводять "валізи грошей" за кордон: чому більше не хочуть залишати активи Кремлю

Росіяни з грудня 2024 року по червень 2026-го перевели нерезидентним брокерам майже 600 млрд рублів, а за квітень-червень лише на купівлю валюти витратили близько 159 млрд рублів, що свідчить про зростання побоювань щодо майбутнього. Паралельно російські мільярдери виводять десятки мільярдів доларів в ОАЕ, Туреччину, Монако та інші країни, побоюючись санкцій та проблем у банківській системі.

Про масове виведення активів повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ). Згідно інформації, така поведінка може свідчити про зростання побоювань щодо майбутнього посилення внутрішніх обмежень у РФ.

Росіяни різко збільшили перекази іноземним брокерам

Одним із найбільш помітних сигналів став різкий стрибок переказів російських домогосподарств на рахунки нерезидентних брокерів. За даними СЗРУ, із грудня 2024 року по червень 2026-го росіяни перевели іноземним брокерам майже 600 млрд рублів. Зазначається, що це більше, ніж сукупний обсяг таких переказів за попередні сім років.

Особливо активно процес відбувався навесні 2026 року. У квітні, травні та червні щомісячний обсяг переказів становив приблизно 42-45 млрд рублів, що відповідає понад 500 млн доларів за місяць.

При цьому йдеться не лише про звичайні інвестиції. За оцінками української розвідки, приблизно 40% переказів фактично означають виведення коштів із Росії.

Частина росіян використовує брокерські рахунки як своєрідну заміну валютним банківським рахункам. Тобто кошти переводяться в іншу юрисдикцію та зберігаються там, щоб зменшити залежність від російської фінансової системи.

Ще приблизно чверть відповідних операцій, за оцінкою СЗРУ, може бути пов'язана з підготовкою до можливого переїзду за кордон. Таким чином, частина росіян фактично створює фінансову "подушку" за межами РФ на випадок подальшого погіршення економічної або політичної ситуації.

Чому росіяни бояться залишати гроші в РФ

Однією з причин такого руху капіталу є санкційний тиск та посилення контролю з боку західних фінансових установ. Російські кошти дедалі складніше проводити через міжнародну банківську систему. Додатковим фактором стало рішення ЄС наприкінці 2025 року включити Росію до переліку країн, які мають стратегічні недоліки у сфері протидії відмиванню коштів.

Для власників великих сум це означає зростання ризиків під час проведення міжнародних операцій, посилення перевірок походження коштів та потенційні проблеми з доступом до окремих фінансових інструментів. На цьому тлі росіяни намагаються діяти на випередження – переводити гроші за кордон, поки існують доступні канали.

Населення знову скуповує готівкову валюту

Паралельно в Росії суттєво зріс попит населення на готівкові долари та євро. За даними СЗРУ, у квітні росіяни придбали валюти на 51,8 млрд рублів, у травні – на 52,2 млрд, а в червні – вже на 54,9 млрд рублів. За три місяці сумарний обсяг чистих покупок валюти становив майже 159 млрд рублів.

Зазначається, що це один із найвищих показників за останні роки та фактично рекордний рівень із перших місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас населення не лише купує валюту, а й активно забирає гроші з банківської системи у вигляді готівки.

За січень–липень 2026 року з банківської системи РФ у готівку було виведено близько 2 трлн рублів. Лише у липні цей показник становив приблизно 620 млрд рублів.

Росіяни побоюються нової мобілізації та посилення режиму

Ще одним фактором, який може стимулювати виведення капіталу, є політична невизначеність. У СЗРУ зазначають, що тривожність серед населення зростає на тлі очікувань щодо можливого посилення внутрішнього режиму після виборів до Державної думи.

Серед можливих сценаріїв називають подальше посилення обмежень, запровадження воєнного стану або нову мобілізацію. У такій ситуації наявність коштів за межами РФ може розглядатися громадянами як спосіб зменшити власні ризики. Особливо це стосується людей, які мають достатньо великий капітал для відкриття рахунків або інвестицій за кордоном.

У Росії можуть виникнути проблеми з готівковою валютою

Поки що російські банки продовжують забезпечувати внутрішній ринок іноземною готівкою, зокрема завозячи долари та євро через треті країни. Прямі поставки американської та європейської валюти до РФ обмежені санкціями, тому фінансові установи використовують альтернативні маршрути.

Однак збереження цього каналу залежить від подальшої санкційної політики. За оцінкою української розвідки, якщо Конгрес США ухвалить нові масштабні санкції проти Росії, можливості для постачання готівкових доларів через треті країни можуть суттєво скоротитися.

У такому разі російський внутрішній ринок може зіткнутися з дефіцитом готівкової валюти. А це, своєю чергою, може змусити Центробанк РФ та комерційні банки обмежувати її продаж. Якщо аналогічні обмеження запровадить Європейський Союз, ризики поширяться і на готівковий євро.

Російські мільярдери теж виводять активи

Проблема втечі капіталу не обмежується пересічними громадянами. Російські підприємці та мільярдери також дедалі активніше шукають можливості перевести частину своїх активів за межі РФ.

За даними Bloomberg, із початку 2026 року російська бізнес-еліта могла вивести за кордон десятки мільярдів доларів.

Серед популярних напрямків називають ОАЕ, Туреччину, Монако, Саудівську Аравію та Кіпр. Російський великий бізнес також використовує інвестиції в нерухомість, золото, криптовалюту та міжнародні інвестиційні фонди.

При цьому йдеться не лише про підприємців, які давно перебувають під західними санкціями. За інформацією Bloomberg, серед тих, хто намагається диверсифікувати свої статки, є і бізнесмени, яких раніше вважали наближеними до Кремля.

Однією з причин такого поспіху є політика російської влади щодо приватних активів.

За останні роки держава отримала контроль над великою кількістю підприємств та активів приватного бізнесу. За оцінками Bloomberg, сукупна вартість компаній, над якими російська держава отримала контроль, становить близько 4 трлн рублів.

Для російських мільярдерів це стало сигналом, що навіть великий бізнес не має абсолютної гарантії збереження власності. Одним із найбільш показових прикладів став агрохолдинг "Русагро". Його засновник Вадим Мошкович, статки якого Forbes оцінював у 2,9 млрд доларів, втратив контроль над активами та опинився під вартою за звинуваченнями у шахрайстві й хабарництві.

Раніше під державний контроль також перейшли активи золотодобувної компанії "Южуралзолото", а також московського аеропорту "Домодєдово". Продаж або перепродаж частини конфіскованих активів уже приніс російському бюджету сотні мільярдів рублів.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у РФ оцінили збитки Wildberries та понад 400 тисяч постраждалих російських продавців у 600-800 млрд рублів, причому лише знищені товари можуть мати собівартість до 300 млрд рублів. Для порівняння, 800 млрд рублів – це майже півтора річного бюджету Татарстану на 2026 рік, витрати якого затверджені на рівні 566 млрд рублів, і більше за річні бюджети низки інших російських регіонів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!