Проблеми з роботою, житлом і недоступна медицина: кому з українців найважче за кордоном

Молоді біженці від війни в Україні стикнулися з гендерною нерівністю у доступі до високооплачуваної роботи, купівлі чи оренди житла, дозвілля, медицини та відкриття бізнесу. Зокрема українки нижче оцінюють свої можливості, аніж чоловіки.

Про це йдеться у дослідженні про вплив війни на українську молодь у  2025 році, опублікованому Програмою розвитку ООН (ПРООН). Найбільшими перешкодами для працевлаштування жінок за кордоном називають відсутність відповідних вакансій і наявність у них дітей.

Дискримінація українських жінок за кордоном

Українки нижче за чоловіків оцінюють свої можливості та доступ до ресурсів за кордоном. Зокрема суттєві відмінності зафіксували за шістьма показниками:

• робота з достатнім рівнем оплати праці;
• купівля власного житла;
• оренда житла;
• якісне дозвілля;
• якісні медичні послуги;
• відкриття власної справи.

Серед найбільш вразливих категорій біженців автори дослідження виділяють дві групи:

• жінки, що не мають можливості працевлаштуватися відповідно до отриманої спеціальності, оскільки місцевий ринок праці пропонує більше вакансій для представників робітничих професій;
• жінки з маленькими дітьми, що не можуть працювати повний робочий день.

Адаптація за кордоном і гроші

Також виявилося, що процес соціальної інтеграції української молоді за кордоном безпосередньо залежить від їхнього матеріального стану. Близько 31% опитаних успішно будують нові зв'язки, тоді як 16% залишаються в повній ізоляції, головним чином через бідність. Обмежені ресурси блокують доступ до культурних заходів та нових знайомств, створюючи "замкнене коло", де відсутність грошей заважає здобути соціальний капітал, а без нього неможливо покращити економічний статус.

Загальний рівень задоволеності життям розділив молодь майже навпіл (52% – задоволені, 42% – ні), проте успіх укорінення має чітке фінансове та гендерне обличчя. Найкраще адаптуються забезпечені особи та чоловіки. Останні значно вище оцінюють доступність гідної оплати праці, житла та медичних послуг.

Жінки-біженки натомість стикаються з подвійним викликом. Крім того, що вони мають обмеженіші фінансові можливості, вони на додачу до того ж часто обтяжені обов'язками по догляду за дітьми, що робить їхній шлях до стабільності значно складнішим.

Скільки біженців повернеться

При цьому 58% респондентів висловили бажання залишитись за кордоном на постійне місце проживання (32% однозначно, 26% скоріше). Найрішучіше це декларують українці віком 18-35 років і ті, хто краще фінансово забезпечений.

Чоловіки також частіше, ніж жінки (36% проти 27%) заявляють про чітке рішення не повертатися до України. Це  свідчить про більшу визначеність і радикальність їхніх міграційних планів, тоді як жінки частіше дотримуються невизначеної думки щодо повернення, залишаючи це питання відкритим.

Як вже повідомляв OBOZ.UA українським біженцям найважче отримати громадянство ЄС в Швеції, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Австрії та Данії. Складність полягає в тому, що отримання громадянства займає роки, вимагає знання мови, підтвердження доходів і натуралізація.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!