Бронювання "айтівців" візьмуть під контроль: що потрібно знати працівникам

В Україні посилять контроль за бронюванням військовозобов’язаних, зокрема в ІТ-секторі, а цифрові системи допомагатимуть виявляти випадки, коли компанії не переглядають бронювання після скорочення штату. Для роботодавців це означає необхідність постійно оновлювати дані про працівників і суворо дотримуватися встановлених правил, адже подальші зміни у бронюванні залежатимуть також від ситуації на фронті.

Про це заявила міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук в інтерв’ю DOU. За її словами, питання бронювання вже обговорювали з представниками ІТ-компаній та профільними асоціаціями.

Чому посилять контроль

За словами Ферчук, бізнес має використовувати бронювання виключно відповідно до встановлених законодавством правил. У Мінцифри побоюються, що окремі випадки зловживань можуть поставити під питання доцільність самого механізму, який дає підприємствам можливість зберігати ключових працівників під час мобілізації.

"ІТ-компанії мають чітко дотримуватися вимог законодавства і не допускати зловживань. Будь-які зловживання ставлять під сумнів доцільність самого інструменту", – заявила міністерка.

Йдеться не про скасування бронювання для ІТ-фахівців, а передусім про контроль за тим, наскільки коректно компанії користуються наданими їм можливостями. Ферчук наголосила, що завдання держави полягає також у збереженні умов, за яких та частина української ІТ-індустрії, яка працює відповідно до законодавства, може продовжувати розвиватися.

Яке порушення вже привертає увагу

Міністерка навела конкретний приклад ситуації, яку держава може розцінювати як проблему. Компанія може забронювати певну кількість військовозобов’язаних працівників, а після скорочення штату не переглянути кількість заброньованих людей.

Тобто підприємство спочатку отримує можливість забронювати, наприклад, певну кількість співробітників, але згодом частина з них звільняється або штат скорочується. Якщо інформацію не оновити, фактична кількість працівників компанії вже не відповідатиме даним, на підставі яких було здійснено бронювання.

За словами Ферчук, такі невідповідності можна відстежувати в цифрових системах. "У цифрових системах такі випадки добре видно. Думаю, держава буде їх виявляти й усувати", – зазначила вона.

Таким чином, для роботодавців особливо важливим стає своєчасне оновлення інформації про працівників. Зміни у штаті, прийняття нових людей на роботу або звільнення вже не можна розглядати лише як внутрішню кадрову процедуру.

Дані працівників можна оновлювати через Дію

Посилення контролю відбувається на тлі розширення цифрових можливостей для роботодавців. Зокрема, українські підприємства отримали можливість онлайн звіряти та оновлювати окремі військово-облікові дані своїх працівників через портал Дія.

Роботодавець або уповноважена ним особа може авторизуватися на порталі, внести необхідну інформацію та підтвердити її електронним підписом. Після цього не потрібно додатково подавати аналогічні відомості у паперовій формі.

Через електронну систему можна повідомляти, зокрема, про прийняття людини на роботу, її звільнення, зміну прізвища або місця проживання. Після перевірки інформації дані про прийняття чи звільнення працівника мають оновлюватися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом 72 годин.

Що буде з бронюванням після скорочення працівників

Окрему увагу держава приділяє саме ситуаціям, коли чисельність працівників підприємства змінюється Якщо компанія скоротила частину персоналу, але при цьому продовжує використовувати бронювання в тому самому обсязі, виникає невідповідність між фактичним штатом і даними, на яких базувалося рішення про бронювання.

Саме такі випадки Ферчук назвала одним із прикладів потенційних зловживань. Тому роботодавцям важливо не лише отримати статус, який дозволяє бронювати працівників, а й надалі підтримувати актуальність інформації. Зміни в компанії можуть впливати на можливість бронювання, а цифрові системи дозволяють державі швидше виявляти розбіжності.

З 1 вересня можуть змінитися умови для частини бізнесу

Посилення контролю за ІТ-сектором відбувається одночасно з переглядом загальних критеріїв для підприємств, які мають право претендувати на статус критично важливих. У червні 2026 року Мінекономіки переглянуло відповідні критерії. Зміни передбачають, зокрема, підвищення вимог щодо площі земельних угідь, обсягів річного доходу та рівня середньої заробітної плати для окремих категорій суб’єктів господарювання.

Крім того, повідомлялося, що з 1 вересня частина підприємств може втратити можливість бронювати військовозобов’язаних працівників, якщо не підтвердить свій статус критично важливого. За словами Ферчук, подальші рішення щодо бронювання залежатимуть не лише від ситуації в окремих галузях, а й від зовнішнього контексту та динаміки війни.

Водночас міністерка дала зрозуміти, що нинішня позиція держави полягає не в тому, щоб позбавити ІТ-компанії можливості бронювати працівників, а в тому, щоб зробити механізм більш контрольованим. Для самої ІТ-індустрії це означає необхідність особливо уважно ставитися до кадрового обліку.

Компаніям доведеться стежити не лише за виконанням фінансових чи економічних критеріїв, а й за тим, щоб інформація про заброньованих працівників відповідала фактичному стану справ. Ферчук також закликала ІТ-спільноту працювати за правилами, щоб окремі проблемні випадки не створювали підстав для претензій до всієї галузі.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні спростили процедуру ведення військового обліку працевлаштованих робітників. Підприємствам, установам та організаціям дозволили оперативно звіряти та оновлювати військово-облікові дані працівників з реєстром "Оберіг", що є необхідною умовою для їхнього бронювання від мобілізації. 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!