Військовим в Україні хочуть "пробачити" всі кредити: законодавчі зміни вже готують

В Україні хочуть дозволити списувати до 100% прострочених кредитів для військових, полонених, зниклих безвісти цивільних, членів їхніх сімей та людей з інвалідністю внаслідок війни. Водночас списання не буде автоматичним, адже банк сам вирішуватиме, чи прощати борг і яку його частину, а передбачені зміни ще мають доопрацювати через юридичні та фінансові неузгодженості.

Про це йдеться в законопроєкті №15458, який комітет з питань фінансів рекомендував прийняти за основу. Документ передбачає можливість прощення або анулювання частини чи навіть усієї заборгованості за споживчими кредитами для визначених категорій громадян.

Водночас у нинішній редакції законопроєкту списання боргу не є гарантованим, адже остаточне рішення пропонується залишити за банком або новим кредитором. Саме ця норма стала одним із головних предметів критики з боку Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Кому можуть дозволити звертатися щодо списання кредиту

Ініціатива стосується не лише безпосередньо військовослужбовців. Передбачається можливість звертатися щодо прощення або анулювання заборгованості для членів сімей та спадкоємців військових, які загинули, померли або зникли безвісти, а також для представників окремих категорій осіб, які перебувають у полоні.

Механізм також пропонується поширити на цивільних осіб, позбавлених особистої свободи або зниклих безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Тобто йдеться про значно ширше коло позичальників, ніж лише чинні військовослужбовці.

За задумом авторів, представник або член сім’ї визначеної особи зможе звернутися до кредитодавця чи нового кредитора з відповідним клопотанням. Після цього фінансова установа має розглянути питання про можливість прощення або анулювання боргу.

Чи спишуть 100% кредиту

Попри формулювання про можливість списання всієї заборгованості, законопроєкт не встановлює автоматичного механізму повного анулювання кредиту. Ключова деталь полягає в тому, що кредитодавець або новий кредитор має право, а не зобов’язаний прийняти рішення про прощення боргу. Тобто навіть якщо позичальник належить до передбаченої законом категорії, це саме по собі не означатиме автоматичного списання кредиту.

Банк або інший кредитор зможе визначити, яку саме частину заборгованості анулювати. Теоретично йдеться про можливість списання до 100% боргу, однак кредитор може погодитися лише на часткове прощення. Саме ця конструкція викликала серйозні зауваження парламентських експертів.

У висновку ГНЕУ наголошується, що законопроєкт не визначає чітких критеріїв, за якими кредитор повинен ухвалювати рішення. Також не прописані конкретні підстави для відмови, порядок розгляду звернення, строки ухвалення рішення та можливість повторно звернутися із заявою.

У результаті двоє людей, які перебувають в однаковому правовому становищі, потенційно можуть отримати різні рішення від своїх кредиторів. Наприклад, один банк може погодитися списати значну частину боргу, тоді як інший кредитор може відмовити або запропонувати списати лише невелику частину заборгованості. 

Що буде з податками після списання боргу

Окремий напрям законопроєкту стосується оподаткування. Автори пропонують встановити податкові послаблення для сум заборгованості, які кредитор прощає або анулює. Зокрема, передбачається зміна правил щодо неоподатковуваної частини прощеного боргу.

Пропонується збільшити до розміру однієї мінімальної заробітної плати неоподатковувану основну суму боргу, яку кредитор прощає за власним рішенням, якщо це не пов’язано з процедурою банкрутства. Водночас у разі звільнення фізичної особи від боргів у межах процедури неплатоспроможності передбачена інша межа – не більше 25% розміру однієї мінімальної заробітної плати.

Окреме питання стосується податку на доходи фізичних осіб. Законопроєкт пропонує звільнити від ПДФО певні суми процентів, комісій та інших платежів за споживчими кредитами, які відповідно до законодавства не підлягають сплаті окремими категоріями військовослужбовців та членами їхніх сімей.

Однак, запропоноване формулювання не дає достатньо чіткої відповіді, про які саме проценти та платежі йдеться. Зазначається, що це може створити проблеми під час застосування податкової норми, адже для платника податків має бути зрозуміло, яка саме сума звільняється від оподаткування і за яких умов.

Що станеться з виконавчими провадженнями

Законопроєкт також передбачає зміни у сфері примусового стягнення боргів. Якщо заборгованість буде анульована, відповідні виконавчі процедури та стягнення, пов’язані з таким боргом, мають бути припинені відповідно до запропонованих змін.

Зазначається, що це важливо для позичальників, щодо яких уже розпочато процедури стягнення. Однак і тут остаточне застосування механізму залежатиме від того, чи буде кредитор готовий списати відповідну частину боргу.

Тобто сам факт наявності виконавчого провадження не означає автоматичного припинення стягнення. Спочатку має виникнути юридична підстава для анулювання відповідної заборгованості.

Законопроєкт передбачає набрання чинності законом із дня, наступного за днем його опублікування. Водночас Кабінету Міністрів та Національному банку пропонується протягом трьох місяців підготувати необхідні нормативно-правові акти та привести чинні документи у відповідність із новими правилами.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у 2026 році українці стали брати значно більші суми у макрокредитах – середній кредит зріс майже у 1,5 раза, до 9,17 тис. грн, а загальний борг перед МФО (мікрофінансова організація) сягнув 32,32 млрд грн. Лише від початку року заборгованість зросла на 17%, або 4,7 млрд грн, що свідчить про дедалі більшу залежність частини українців від кредитів "до зарплати".

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!